Річка Закарпаття Тиса має довжину майже тисячу кілометрів

Найбільша річка Закарпаття Тиса має довжину майже тисячу кілометрів😯
Тече річка в межах України, Угорщини та Сербії, частково по кордону між Україною, Румунією та Угорщиною, а також по кордону між Словаччиною та Угорщиною.
Утворюється злиттям Чорної Тиси та Білої Тиси на Рахівщині. Живлення водойми переважно снігове й дощове.
Що цікавого відомо про Тису?🤔
Є кілька версій назви річки. За однією, назва походить від праслов’янської мови й означає «тиснути, тісний», що відображене в географічному терміні Hesnina – «ущелина, тіснина, яр, тісна долина». Інша теорія – що річку назвали на честь лісів, багатих на тис, з якого робили луки та гарматні ядра. Ще одна з версій про те, що назва «Тиса» означає «чиста вода».
Легенд про Тису дуже багато. Найцікавіша, на наш погляд, пояснює, чому колись під тисянськими водами шукали скарби. Легенда ця – про вождя гунів Атіллу, який жив у 434-441 роках. Атілла зумів створити могутній союз племен, який контролював величезну територію від Рейну до Китаю. Де каган похований – не відомо. За легендою, Атіллу поховали саме десь під Тисою з величезною кількістю скарбів (важко уявити, як таке поховання провернули, але ж...😀). Як би там не було, кажуть, що скарби давнього вождя справді шукали багато поколінь людей, зокрема закарпатці.
Ми не впевнені, що такі пошуки були. Якщо ви про такі чули – розкажіть у коментарях. Але ми переконані, що не потрібно було шукати скарби на дні річки, справжні скарби були довкола – дика природа, могутні річки, густі ліси, але чи розуміли/ють то люди…?
А ще існує романтична легенда про двох закоханих – дівчини з багатої родини та хлопця з бідної. Вони палко кохали одне одного, але не могли бути разом через опір батьків. Зрозумівши, що почуття приречені, закохані зістрибнули з прірви в Тису. Коли батьки виявили їхні тіла, то дуже побивалися. А Тиса від смутку зашуміла, загуділа, забилася між берегами… І з того часу на згадку про молоду пару щовесни вона стає повноводною та страшною, аби нагадати людям, що природу почуттів і природу як таку необхідно шанувати.
На жаль, сучасна Тиса не така повноводна та чиста, як колись. У річки багато загроз і проблем. Завдання всіх нас – піклуватися та оберігати водойму, яка не лише є символом регіону, але й запорукою його життя.
Фото Leonid Andronov, CC BY 3.0