Новини по нашому 1 425 Переглядів 1 Рейтинг

Рахів – мальовниче місто у верхів’ях Тиси посеред величних карпатських гір, перлина Закарпатської Гуцульщини, край в центрі Європи та серці Українських Карпат

січня 16 / 2024
Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі і самобутній гуцульській культурі Рахів відомий як один із найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів Західної України.

Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. Одними з перших поселенців Рахова були гуцули з Галичини. Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством.

Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників, що грозою проносилися Карпатами. У 1918 році рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз’єднання краю з українським народом.

Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізниці до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року.

Легенда про Рахів

Давним-давно жив дуже сміливий та сильний опришок Олекса Довбуш. Він мав побратимів, з якими забирав від багатих гроші і допомагав бідним.

Боялися пани Довбуша. Довго думали, як не допустити опришків до своїх багатств і вирішили біля Сігету Мармароського вимурувати величезну пивницю, зробити залізні двері, виставити варту і позности туди своє золото.

Зробивши все це, пани переконалися, що вже ніхто не загрожує їхнім багатствам і вирішили спати спокійно.

Але через таємних розвідників дізнався про пивницю Довбуш. Зібрав своїх хлопців і говорить: “Чого ходити від пана до пана, коли всі гроші в одному місці?!”

Пішов народний месник зі своєю ватагою, розігнали варту, розбили двері і забрали всі багатства панів. Напівдорозі до Чорногори вирішили перепочити. Там і рахували гроші, що забрали з пивниці у Сігеті. Потім те місце так і назвали – Рахів, від слова рахувати.

Цікаві факти про Рахів

– Місце злиття Чорної та Білої Тиси, звідки бере початок найдовша притока Дунаю – річка Тиса;

– Найвисокогірніший районний центр України з великим перепадом висоти над рівнем моря між вулицями – від 400 до 1200 м н.р.м.;

– Розташований за 17 км від географічного центру Європи (с. Ділове, яке зараз входить до Рахівської територіальної громади);

– Близьке розташування до карпатських двохтисячників та високогірних озер;

– Зручний доїзд до гірськолижних курортів Драгобрат та Буковель;

– Місце розташування центральної садиби Карпатського біосферного заповідника – однієї з найдавніших та найбільших установ природно-заповідного фонду України

– Унікальні природні джерела мінеральної води;

– Саме тут зведено єдиний в своєму роді пам’ятник гуцулу, який уособлює працелюбність та незламних дух горян.

Що подивитися?

– Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах та візит-центри КБЗ (деталі на сайті установи http://cbr.nature.org.ua)

– Музей гуцульської різьби Юрія Павловича (вул. Миру, 42)

– Музей гуцульської бриндзі (вул. Шевченка, 210 а)

– Місце злиття Чорної та Білої Тиси (урочище Устіріки)

– Лісопарк Буркут (вул. Буркут)

– Географічний центр Європи (с. Ділове, урочище Круглий)

– Скеля кохання та Скеля пам’яті (с. Костилівка)

– Водоспади Лихий та Ялин (Ділове)

Рахів – центр Закарпатської Гуцульщини

Прекрасна природа, чисте гірське повітря, кришталеві води потічків – це ще не всі цінності нашої землі. Найбільший скарб Рахова – це люди, які тут живуть! Населення міста складає біля 15.500 осіб, а всієї міської територіальної громади з селами Білин, Костилівка та Ділове – 23.500. Більшість з них – автентичні гуцули, щирі та працьовиті горяни, які радо відкривають домівки та серця гостям Рахівщини.

З діда-прадіда зберігаються і передаються нащадкам місцеві традиції та ремесла, обряди і вірування.

Гуцули – унікальний і древній народ, який захоплює своєю загадковістю, барвистістю та розмаїттям. Територія Гуцульщини в Україні – 6,5 тис. км². На півночі Румунії – Мармароські гуцули.

Рахів та сусідні громади – це край народних умільців і талантів, де гуцульське мистецтво і культура тісно переплітається з іншими культурами і мовами, адже в цьому гірському регіоні проживають українці, румуни, угорці та багато різних національностей.

Біле золота Карпат

Високогірне господарювання – невід’ємна складова побуту гуцулів. На Рахівщині досі практикують відгінне вівчарство, як це було і в сиву давнину, коли вівчарі збирають овець та корів від газдів та йдуть літувати на полонини.

З овечого молока отримують три основні сирні продукти: будз, вурду та знамениту бриндзю – біле золото Карпат. Сьогодні цей унікальний сорт овечого сиру стає знаменитим на весь світ, адже є першим українським географічним зазначенням, яке відповідає всім вимогам ЄС.

До Рахова – на «Гуцульську бриндзю»!

«Гуцульська бриндзя» – тематичний гастрономічний фестиваль, присвячений гуцульській культурі, традиціям та самим гуцулам. Це масштабне свято ілюструє побут і ремесла цих унікальних горян. Проводиться щороку в першу неділю осені в місті Рахів на сцені амфітеатру «Буркут».

Насамперед дійство приурочене до повернення вівчарів, які за кілька місяців до цього йдуть на полонини, а повертаються вже з початком осені. Тут панує дружня домашня атмосфера, де всі здаються своїми і давним-давно знайомими.



ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ



Адміністративним і культурним центром громади є місто Рахів, розташоване на відстані 209 км від обласного центру м. Ужгорода. Через населені пункти території Рахівської міської ради проходять автодорога національного значення Н -09 (Мукачево- Івано-Франківськ – Рогатин) та залізнична колія Львівської залізниці.

Територія Рахівської міської ради лежить в межах високогірної частини Українських Карпат. Таким чином, на всі населені пункти Рахівської міської територіальної громади поширюється Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

До території населених пунктів Рахівської міської ради прилягає одна з найбільших установ природо-заповідного фонду України – Карпатський біосферний заповідник, який є частино екологічної мережі України та Центральної Європи площею 41806,1 га, та ряд природо заповідних об’єктів інших категорій. Відповідно до рішень Генеральної схеми планування території України та Схеми планування території Закарпатської області населені пункти Рахівської міської ради потрапили в зону пріоритетного розвитку елементів загальнодержавної та центральної Європейської екологічної мережі, елементи якої формуються на основі Карпатського біосферного заповідника.



ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ



Території населених пунктів, що входять до Рахівської міської територіальної громади, розташовані в одній з найбільш високогірних частин Українських Карпат. Тут пролягає Мармароський масив (Мармароські гори, Мармароси) – гірський масив у Східних Карпатах. Більша частина хребта лежить на території Румунії. У межах України розташовані його північні та північно-західні околиці.

Прилягаючий хребет – Рахівські гори – є українською територією масиву Гуцульських Альп, що є північно-західною частиною Мармароського масиву. Із заходу обмежені р. Тиса, з півночі – р. Біла Тиса, зі сходу – південно-східними відрогами Чорногори, з півдня – українсько-румунським кордоном. Являє собою плоскогір’я зі значними висотами (понад 1 900 м), дуже розчленоване радіальними каньйоноподібними долинами приток Білої Тиси, врізаними до 1 500 м. Схили долин круті, скелясті, в руслах багато водоспадів.

Найвищою точкою в межах території громади є пірамідальна скеляста гора Піп Іван Мармароський (1 946 м), складена гнейсами.

Вся територія розташована в межах басейну р. Тиса. Сама річка утворюється злиттям двох ініціюючих приток – Чорної та Білої Тиси. Об’єднуючись в м. Рахів, вони утворюють саму Тису – найбільшу ліву притоку Дунаю. На верхніх ділянках – це типова гірська річка з вузькою долиною та великою течією (2–3 м/с). Річка збирає води, що стікають із південно-західних та західних схилів Карпат. Гідрологічний режим Тиси зумовлений кількістю атмосферних опадів, максимум яких припадає на літо та осінь. Найнижчий рівень води фіксується взимку, потім у серпні та вересні. Інтенсивні розливи річки починаються в березні і тривають до травня, під час танення снігу в горах. Літні дощі піднімають рівень води в Тисі, але не надовго. Великі розливи спостерігаються під час осінніх дощів у кінці жовтня та на початку листопада. Гірська частина річки взимку не замерзає, оскільки характеризується значною рухливістю.

Рахівська міська рада характеризується вигідним прикордонним розташуванням, що надає їй змогу брати участь в ряді Програм транскордонного співробітництва та інших міжнародних програмах.

Природні ресурси – це елементи природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані в діяльності людини. До них належать мінеральні, земельні, лісові, водні, рекреаційні ресурси. Родовища мармуру зосереджені в басейні р. Тиса між Раховом і Діловим. Мармур Рахівщини (як і Закарпатської області загалом) відзначається високою якістю і красивими узорами. Родовища ще недостатньо вивчені, але мають загальнодержавне значення.

Одним з найбільш важливих природних ресурсів для населених пунктів Рахівської міської ради є ліс. Заготівлю деревини в межах громади здійснюють 2 лісгоспи – ДП “Рахівське ЛДГ”, ДП “Великобичківське ЛМГ”. Також заготівлю здійснює ряд приватних підприємницьких структур. Вони проводять рубки лісу на умовах оренди лісових площ, які перебувають на балансі державних лісгоспів.

На території Рахівської міської ради зосереджені значні поклади будівельних матеріалів: мармур, вапняки, туфи, аргіліти, пісковики. Тому на основі власної сировинної бази в районі досить розвиненою є промисловість будівельних матеріалів. Основними центрами цієї галузі є м. Рахів та с. Ділове. Зокрема, в Діловому розташований мармуровий кар’єр ТОВ “Трибушани”. Основною продукцією є мармур та оздоблювальні матеріали з каменю.

Традиційним для Рахівщини є збір лісових ягід (чорниці, малини), грибів (білі гриби, лисички) та лікарських трав.

В околицях Ділового та Костилівки розташовані карстові печери.

В межах території населених пунктів, які увійшли до Рахівської міської територіальної громади, знаходяться десятки джерел мінеральних вод. Вода з цих джерел належить до типу “Нарзан” або “Єсентуки”.

НАСЕЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ РАХІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

В межах території, яка входить до Рахівської міської територіальної громади, проживає 23 378 жителів (за даними станом на 1 січня 2016 року). Серед них — представники близько 30 національностей і народностей. В етнічному складі переважають українці (етнічна група гуцулів), яких загалом 70%, 10% — румуни, 9% — угорці. Дещо менше росіян, чехів, словаків, німців, італійців. У зв’язку з високогірним розташуванням, високою лісистістю густота населення незначна: на 1 км2 припадає в середньому 47,7 жителів. Населені пункти розташовані в гірських ущелинах, у долинах Тиси і потоків.

Домінуюча культуроутворююча етнічна група – гуцули. Саме гуцульською культурою, традиціями і промислами славиться громада Рахова та сіл Білин, Костилівка, Ділове. На Рахівщині нараховується шість видів виробництва художніх народних промислів, а саме: художня вишивка, в’язання, художнє ткацтво, художня обробка деревини, килимові вироби.

Міграція населення

В порівняльному аналізі від’ємне сальдо міграції населення населених пунктів громади вище в 2,2 -2,4 рази ніж середнє по області, до негативного сальдо входять як міграція населення за межі області так і в її межах. Відповідно до статистичних даних негативне сальдо міграції знизилось з 0,36% у 2008 р до 0,19 % у 2012 р. (це пояснюється кризовими явищами в Східній Європі та Україні, а відтак зменшення мотивації до міграції за межі району)

Серед чинників, які обумовлюватимуть розвиток міграційної ситуації в області та в межах Рахівської міської ради у майбутньому необхідно виділити такі: очікувана стабілізація економічної ситуації в Україні, розвиток ринку праці, створення нових робочих місць та покращення умов працевлаштування, пожвавлення сучасних форм підприємництва, зокрема розвиток туристичної та курортно-рекреаційної галузі, чому сприятиме прикордонне розташування області. Ці фактори запобігатимуть міграційному відпливу населення.

Упродовж 2019р. мало місце загальне зменшення населення; середньомісячна заробітна плата штатного працівника в цьому ж році становила 8505 грн., що на 7,6% менше, ніж у середньому по області.
Категорія : Новини по нашому


Залишити Коментар