На Закарпатті знову протестують проти розвитку: курорти та СЕС стають мішенями «екологічних» атак

Закарпаття знову опиняється в епіцентрі боротьби — цього разу проти важливих інфраструктурних і енергетичних проєктів. До вже гучних протистоянь, пов’язаних з будівництвом курорту «Свидовець» і вітрових електростанцій, додаються нові об’єкти: туристичний курорт біля сіл Пилипець і Подобовець, а також масштабна сонячна електростанція з установкою накопичення енергії у Мукачівському районі.

Так звані «екоактивісти» розширюють сферу впливу — про це свідчать численні пости у соцмережах. У центрі нових атак – полонина Боржава, де планується створення туристичної інфраструктури, а також СЕС потужністю 22,35 МВт із системою зберігання енергії ємністю 33,44 МВт·год. Проєкти, які могли б стати поштовхом для економічного розвитку та енергетичної незалежності регіону, штучно гальмуються під виглядом «захисту природи».

На тлі повномасштабної війни з Росією та загроз енергетичної безпеки, така діяльність викликає глибоке занепокоєння. Поки країна бореться за виживання, під виглядом «екологічної боротьби» насправді ведеться кампанія проти розвитку Закарпаття.

Кому вигідний занепад Закарпаття?

Уже не перший рік у регіоні діють одні й ті самі обличчя — псевдоекологи, які послідовно виступають проти будь-якого будівництва чи модернізації. За ними стоять непрозорі структури та «громадські організації», які часто мають іноземне походження. А головне — жодної відповідальності за блокування стратегічно важливих проєктів.

Варто замислитися, кому це вигідно? На думку експертів, такі деструктивні дії напряму грають на руку агресору, який зацікавлений у технологічному відставанні України.

Європейські сліди та подвійні стандарти

Цікаво, що ті ж самі активісти часто апелюють до європейських «екологічних стандартів» та «зобов’язань». Але практика свідчить про інше: за словами словацьких бізнесменів, європейські компанії скупили всі перспективні ділянки в Словаччині під гірськолижні курорти, однак не розпочали будівництва. Причина — бажання зупинити конкуренцію з боку місцевих.

«Буковель для них — як кістка в горлі. Навіщо їм ще один конкурент на туристичній мапі Європи?» — зазначає один зі словацьких підприємців, який планував інвестувати в український туризм.

Не дивно, що псевдоекологічні кампанії часто фінансуються ззовні. Прикладом є резонансна акція на полонині Руна, де, за словами учасників, від ЛГБТ лише за один захід було виплачено понад 100 тисяч доларів. Частину цих коштів, як стверджується, отримали представники псевдо екологів, які мали організувати івент, але його "провалили", щоб не мати конкурента.

Маскування боротьби з розвитком під «екозахист»

Деякі з так званих екоорганізацій мають вкрай сумнівне походження. Наприклад, відома історія про громадську організацію, яку зареєстрував пастух зі Швейцарії, котрий згодом безвісти зник у джунглях Амазонії. Це лише підтверджує підозри щодо штучного характеру таких структур.

Закарпаття має унікальні природні ресурси, але без сучасної інфраструктури воно приречене на стагнацію. Ми й надалі будемо стежити за спробами заблокувати розвиток регіону під прикриттям екології.

Розвиток чи штучний гальмівний шлях — вибір за нами.