Військовозобов’язані українці придивляються до Латинської Америки: що змушує шукати альтернативу Європі

На тлі змін міграційної політики Європейського Союзу серед українців за кордоном дедалі гостріше обговорюється питання майбутнього після завершення або зміни умов тимчасового захисту. Особливо чутливим воно є для військовозобов’язаних чоловіків, зокрема тих, хто свого часу залишив Україну поза офіційними пунктами пропуску.

Одним із напрямків, який може розглядатися як альтернатива Європі, є країни Латинської Америки. Йдеться насамперед про держави, де іноземці мають можливість легалізувати тривале проживання за національним міграційним законодавством.

Водночас говорити про масовий переїзд українських чоловіків з Європи до Латинської Америки наразі передчасно. Відкритої офіційної статистики, яка б підтверджувала саме такий масштабний міграційний потік, немає. Однак останні рішення ЄС можуть посилювати інтерес частини українців до альтернативних варіантів легалізації за межами Європи.

ЄС змінив правила

У 2026 році Європейський Союз продовжив тимчасовий захист для людей, які залишили Україну через війну, ще на один рік — до 4 березня 2028 року.

Однак одночасно з продовженням захисту з'явилася принципово нова норма. Для нових заявників, які мають військові обов'язки в Україні, передбачено необхідність підтвердити їх виконання або наявність законних підстав для виїзду з країни.

Як один із можливих доказів європейські документи називають інформацію про законний перетин українського кордону або офіційний документ, який підтверджує звільнення від відповідних військових обов'язків.

При цьому нове правило не поширюється на людей, які вже користувалися тимчасовим захистом у відповідній країні ЄС станом на 4 серпня 2026 року та безперервно зберігають цей статус.

Саме тому ситуація найбільше може турбувати тих чоловіків, які залишили Україну нелегальним шляхом — через Карпати, Тису, поза пунктами пропуску або за допомогою незаконних схем — і лише тепер планують оформлювати новий статус.

Чому дивляться за межі Європи

Для таких людей питання полягає не лише у соціальних виплатах. Набагато важливішою стає можливість отримати законну підставу для тривалого проживання в іншій державі.

Латинська Америка в цьому контексті привертає увагу великою кількістю країн із власними програмами тимчасового або постійного проживання для іноземців.

Наприклад, Парагвай дозволяє іноземцям оформлювати тимчасову резиденцію строком до двох років із можливістю продовження. Після виконання встановлених законодавством умов можливий перехід до постійного проживання.

Водночас правила не настільки прості, як іноді їх описують у соціальних мережах. З липня 2026 року Парагвай, наприклад, оновив вимоги щодо підтвердження фінансової спроможності іноземців, які претендують на постійне проживання.

Ще один потенційний напрямок — Мексика. Для громадян України діє система електронної авторизації SAE для певних авіаподорожей. Вона дозволяє одноразовий в'їзд із перебуванням до 180 днів без права на оплачувану роботу. Для довготривалого проживання існують уже окремі категорії резидентських віз.

Показово, що за офіційною статистикою Мексики лише у січні 2026 року через систему електронної авторизації SAE до країни в'їхав 741 громадянин України. Це на 17,6% більше, ніж у січні 2025 року, коли було зафіксовано 630 таких в'їздів. Однак ця статистика охоплює всіх українських громадян і не дозволяє визначити їхню стать, військовий статус чи причини поїздки.

Чи загрожує українцям у ЄС автоматичне повернення?

Наразі немає підстав стверджувати, що Європейський Союз ухвалив рішення про автоматичне повернення в Україну всіх військовозобов’язаних чоловіків.

Більше того, продовження тимчасового захисту до березня 2028 року означає, що мільйони українців і надалі матимуть законні підстави перебувати в країнах ЄС.

За даними Європарламенту, на кінець червня 2026 року тимчасовим захистом у Євросоюзі користувалися близько 4,41 млн осіб. Чоловіки становили приблизно 27% усіх його отримувачів.

Проте для нових заявників правила стали жорсткішими. Саме вимога підтверджувати виконання військових обов'язків може створити проблеми насамперед для тих, хто не має підтвердження законного виїзду з України.

Тому частина українців може заздалегідь вивчати інші варіанти — робочі та студентські візи, національні дозволи на проживання або переїзд за межі Європейського Союзу.

Латинська Америка в цьому контексті справді може стати одним із напрямків. Але поки що коректніше говорити про зростання інтересу до такого сценарію, а не про масовий відтік військовозобов’язаних українців з Європи.

Очевидно одне: після останніх змін у європейському законодавстві питання законності виїзду з України для нових претендентів на тимчасовий захист набуває значно більшого значення, ніж раніше.