Уряд хоче контролювати фінанси лікарень: чому медична спільнота проти

\


Попри супротив медичної спільноти та Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, Уряд таки передбачив у затвердженому проєкті бюджету на 2025 рік дискусійну норму про обов’язковий перехід всіх медичних закладів на небюджетні казначейські рахунки.

Урядова норма, яка була ухвалена, вимагає від усіх державних і комунальних медичних установ до 1 березня відкрити рахунки в Державному казначействі та перевести туди фінансування, отримане від Національної служби здоров’я, про це написав співзасновник Українського центру охорони здоров’я, ексзаступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, його слова передає 24 Канал.

ТАКОЖ НА ТЕМУ Новий штам COVID-19 ХЕС шириться світом: 2 відмінності від інших варіантів

ВІДЕО ДНЯ
Play Video
Це є серйозним обмеженням автономії лікарень, що має шкідливий та руйнівний вплив на медицину. Це ускладнить розвиток лікарень, вплине на мотивацію медичних працівників, ослабить конкуренцію та якість надання послуг, а також відштовхне приватний сектор від державного обслуговування,
– пояснив співзасновник Українського центру охорони здоров’я, ексзаступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк.

Як Уряд виправдовує своє рішення
Він підкреслив, що рішення уряду не має виправдань, враховуючи умови воєнного стану, брак фінансування чи інші причини, оскільки автономні лікарні мають можливість для розвитку та покращення якості медичних послуг без істотних додаткових витрат з державного бюджету. Окрім того, перехід медичної системи на актуальну схему фінансування став значним кроком уперед для медицини.


Уряд обґрунтовує своє рішення про повернення контролю над "медичними коштами" такими аргументами:

лікарні, нібито, неефективно використовують кошти й у них на банківських рахунках лежать великі залишки;
казначейська система нічим не гірша за банки, а лікарні начебто зможуть використовувати свої гроші вільно, ніякого втручання в автономію не буде;
Мінфіну потрібні вільні кошти, якими можна користуватися, у казначейській системі;

це тимчасово.
Чому ці аргументи не сприймають
"У публічній площині уряд найбільше апелює до першого та другого аргументів. Хоча вони насправді суперечать один одному. Те, що ці тези не тримаються купи, свідчить, що вони не є справжніми мотивами. Єдиною серйозною причиною я вважаю третю – збільшення грошової маси у казначейській системі коштом медичної сфери", – зазначив експерт.

Коментуючи основний аргумент Кабміну про нібито великі залишки на рахунках лікарень, які свідчать про "нецільове" та "неефективне" використання коштів Національної служби здоров’я, Ковтонюк нагадав, що медичні заклади звітують про всі свої витрати та залишки.

Більшість медичних установ зберігає в банках помірні суми, які не перевищують витрат на 1 – 2 місяці. На ці рахунки також надходять кошти від донорів, місцевих програм, грантів, платних послуг, участі у дослідженнях та інших джерел.


Водночас лише у кількох медичних закладах, таких як Донецький центр екстреної допомоги, Бахмутська лікарня та Маріупольський центр первинної допомоги, дійсно спостерігається надмірна кількість коштів, оскільки вони продовжують функціонувати як юридичні особи.

Ковтонюк додав, що внаслідок примусового переведення коштів на рахунки казначейства лікарні можуть залишитися без резерву для закупівлі медикаментів, що ускладнить їх господарську діяльність і негативно позначиться на якості медичних послуг.

Важливо! Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Якщо Вас турбують проблеми зі здоровʼям, обов’язково зверніться до лікаря.