У Вишеграді відбулася зустріч угорських медійників Карпатського басейну

У фокусі зустрічі представників угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну, організованої Державним секретаріатом з питань національної політики Угорщини й Національною спілкою журналістів Угорщини, були поточна ситуація та перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, а також виклики, з якими стикаються медійники. Захід відбувся 8–10 грудня в угорському місті Вишеград. Мета зустрічі – зміцнення професійних і дружніх стосунків, обмін ідеями й досвідом, поглиблення зв’язків між Угорщиною та закордонними угорськими громадами. У заході взяли участь журналісти Угорщини та представники угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну – загалом близько 200 осіб, зокрема закарпатські медійники.


На урочистому відкритті першим присутніх привітав міністр юстиції Угорщини Бенце Тужон. Він пригадав, що коли у 2014 році його обрали народним депутатом, то був перший парламент, члени якого отримали голоси і від представників закордонних угорських громад. «Це наклало свого роду зобов’язання як на парламент, так і на уряд Угорщини», – зазначив Бенце Тужон. «З того моменту прем’єр-міністр Угорщини став прем’єр-міністром не країни, оточеної кордонами, а всіх угорців», – додав урядовець. За його словами, це зобов’язує приймати рішення таким чином, щоб вони стосувалися всіх угорців, і керувати з належною відповідальністю. «Водночас кожен закордонний угорець несе відповідальність за Угорщину і за всю угорську спільноту. Це означає, що національне єднання відбулось і в цій сфері», – наголосив міністр.

«Колись ми жили у світі Гутенберга, а сьогодні – у світі Цукерберга», – зазначив Бенце Тужон. За його словами, дотепер, мабуть, ніколи не було такого розриву в комунікації між поколіннями. Нині «медіа та журналістика мають знайти своє місце у світі, який стрімко змінюється, що є значною відповідальністю та складним завданням», – підкреслив міністр. Він зазначив, що треба вміти відокремлювати суттєве від несуттєвого, правду від брехні й доносити інформацію до аудиторії.


Міністр визначив метою зустрічі формулювання того, як угорці й угорські журналісти повинні відповідати на виклики, що виникають у сфері медіа та права. Потрібна якісна комунікація, яка передає реальність, наголосив він.

Заступниця міністра з питань культури та інновацій Естер Вітайош під час своєї вітальної промови зазначила, що в зустрічі беруть участь найкращі журналісти, найважливіші редакції та найвпливовіші медійники Карпатського басейну. «На плечах журналістів лежить велика відповідальність. […] Адже кожне слово має серйозну вагу», – підкреслила посадовиця. Вона також наголосила на важливості довіри, яку важко здобути, але дуже легко втратити. «Ми знаємо, що означає жити і працювати в умовах постійної уваги й напруги, і я схиляю голову зі щирою повагою перед вашою витримкою та відданістю», – додала Естер Вітайош, подякувавши присутнім медійникам за роботу.

Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі пригадав 2019 рік, коли зустріч представників мас-медіа організували вперше, відтоді захід уже став традиційним і дає можливість налагоджувати як професійні зв’язки, так і дружні стосунки. «Ви тут, тому що ви угорці, – сказав Арпад Янош Потапі й додав: – Єдність угорської нації будується вже 14-й рік поспіль».

У своєму виступі держсекретар наголосив на важливості створення мереж у сфері медіа, які згодом запрацюють самостійно. Уряд підтримує їхнє формування та функціонування, але було б добре, якби вони стали спроможними і самодостатніми в усьому Карпатському басейні, додав він.

Голова Національної спілки журналістів Угорщини Томаш Товт-Голло підкреслив, що угорці можуть подолати всі випробування, але справжній виклик – залишатися угорцями в цій професії.


Наступного дня першою з презентацією на конференції виступила генеральна директорка неприбуткової компанії Duna Media Аніта Алтор’яї. «Якщо у світі біда: війна, епідемія чи стихійне лихо, – суспільство хоче отримувати швидку, надійну, достовірну, точну та зрозумілу інформацію. І її надають суспільні ЗМІ», – наголосила вона. Медійниця назвала одним із найбільших викликів майбутнього те, як буде створюватися надійний контент, якому джерелу зможе довіряти журналіст, а якому – читач, глядач. «Це реальність чи вигадка, створена штучним інтелектом, справжня річ чи фікція?» – поставила вона питання, що спонукає до роздумів. За словами Аніти Алтор’яї, щоб у майбутньому журналістика відповідала критеріям суспільного медіа, представники ЗМІ перш за все не повинні втрачати допитливість «не лише до теми, але й джерела інформації», – зазначила вона. «Джерело доведеться перевіряти тисячами методів, оскільки це єдиний спосіб зберегти достовірність», – сказала гендиректорка, наголосивши, що для цього слід спілкуватися не лише з пошуковими системами в інтернеті та гаджетами, а й одне з одним. «Наше завдання – зберегти всі цінності суспільної журналістики у світі, де керуємо вже не завжди ми», – сказала Аніта Алтор’яї. А відтак додала, що штучний інтелект є для ЗМІ величезним викликом і в цій новій ситуації переоцінюється роль суспільних ЗМІ.

«Завдяки роботі протягом останніх років національна політика тепер є об’єднанням мереж», – акцентував під час свого виступу Арпад Янош Потапі. «Така мережа була створена і в медіа, її розбудова і зміцнення тривають», – додав держсекретар. Він пригадав слова експрем’єр-міністра Угорщини Йожефа Антала про те, що він хоче бути прем’єр-міністром 15 мільйонів угорців духом і почуттями. «Це стало початком сучасної національної політики, а відтак відбулося становлення національної політичної інституційної системи», – підкреслив держсекретар. Він виокремив кілька етапів у сфері національної політики, починаючи з 2010 року. Насамперед було створено нове законодавче підґрунтя та прийнято закон про подвійне громадянство, вибудовано продуману систему різноманітних програм. За словами Потапі, тепер політику уряду Угорщини щодо діаспори переймають і інші країни світу. Держсекретар додав, що з 2014 року у фокусі був економічний розвиток громад на батьківщині, а після 2020-го розпочалася розбудова мереж.


Відтак Арпад Янош Потапі зазначив, що з 2010-го уряд Угорщини підтримує роботу 5 500 закладів та надає 37 видів допомоги. З 2023 року сума навчально-виховної підтримки була збільшена з 22 400 форинтів до 100 тисяч. За його словами, пріоритетом є угорськомовні дитячі садки, адже дітей, які відвідували їх, батьки, швидше за все, віддадуть до угорських шкіл.

Держсекретар виступає за створення в майбутньому освітніх центрів і концентрованої системи навчальних закладів. За його словами, це добре не лише для батьків з точки зору вибору закладу, але й для зміцнення угорської ідентичності дітей.

Згадав державний секретар і програму «Без кордонів», у рамках якої відбулося 10 тисяч поїздок, понад 520 школярів з Угорщини відвідали закордонні угорські громади. Крім того, триває підтримка роботи спортивних академій, було запроваджено програму кінного спорту в Карпатському басейні. 16 листопада стартувала програма «Повернення додому», покликана допомогти тим, хто хоче повернутися в Угорщину. У 27 державних установах є вікно, де надається необхідна для цього адміністративна допомога, відповідні матеріали доступні також онлайн угорською та англійською мовами. 2024-й стане Роком співробітництва нації, який підкреслить, що, попри всі труднощі, єдність угорської нації буде зміцнюватися й надалі, додав держсекретар.


У свою чергу, Томаш Товт-Голло говорив про те, що ми живемо в епоху дефіциту уваги й молоді люди, які часто мають і «дефіцит літер», більше не читають, а натомість дивляться короткі відео, оптимізовані переважно для мобільних телефонів. Дедалі частіше з’являються гібридні жанри, серед яких особливе місце займає коротке відео, зазначив він. За його оцінкою, друковані ЗМІ вмирають, це вже лише «традиція, яка залишається з нами як певна спадщина», зберігається тільки заради певних поколінь. В онлайн-медіа зникла лояльність до бренду, зник прямий доступ, додав Томаш Товт-Голло, торкаючись питання щодо потенціалу, закладеного в додатку TikTok. Він зазначив, що навіть Facebook уже вважається застарілим, водночас TikTok має близько 13,2 мільярда переглядів відео на місяць.


Левенте Сікра, старший аналітик Центру фундаментальних прав, дослідив тему консервативних цінностей і національних інтересів.


Головна радниця прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі розповіла про те, як журналістика стала конкурувати з різними медіа-платформами. «Однак журналістику – жанр, який представляють присутні, – не слід вважати конкурентом, важливо служити і тим, хто чекає на якісний контент», – наголосила вона, а потім торкнулася питання про те, що відрізняє неоліберальну та національну журналістику. «Мені шкода тих, хто виключає себе з нації. Тоді як представники неоліберальної глобальної журналістики намагаються писати про те, за що платять, ми маємо інше важливе покликання – це підтримка нашої нації», – наголосила Каталін Сілі.


У рамках зустрічі медійників відбулося вручення головній редакторці словацької медійної корпорації «Ma7» Юдіті Молнар Премії ім. Костолані. Під час нагородження зазначалося, що журналістка пишається своїм корінням. Юдіта Молнар навчалася в Братиславі та Будапешті. Журналістську кар’єру розпочала на радіостанції Pátria. Згодом працювала парламентською кореспонденткою, стала редакторкою газети Szabad Újság. Є постійною учасницею зустрічей представників угорських медіа Карпатського басейну. Юдіта Молнар, у свою чергу, подякувала за відзнаку та за підтримку Угорщини.


Після обіду розпочалося обговорення за круглим столом, під час якого йшлося про поточну ситуацію й перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, про небезпечні ситуації, з якими стикаються журналісти, про виховання наступного покоління тощо. Закарпатські медіа представляли генеральний директор телеканалу «ТВ21 Унгвар» Золтан Кулін, директор видання Kárpáti Igaz Szó Дьордь Дунда, головна редакторка видання KárpátInfo Єлизавета Ковач і головна редакторка видання Kárpátalja Кароліна Дорчі.


Золтан Кулін, зокрема, поділився новиною про те, що Верховна Рада України схвалила зміни до Закону про національні меншини (спільноти), які враховують рекомендації Венеціанської комісії щодо гарантування прав нацменшин. Згідно з документом, у політичній рекламі, у приватних школах та університетах, у засобах масової інформації дозволяється використання мов Європейського Союзу та національних меншин, за винятком мови країни-агресора. Безумовно, це позитивний знак, який свідчить, що український парламент займається цим питанням, зазначив Золтан Кулін.


Дьордь Дунда торкнувся теми викликів, які постали перед журналістами під час війни. «Ця жахлива війна триває вже майже два роки, але, як би дивно це не звучало, ми навчилися жити з постійними викликами. Якщо минулого року в цей час найбільшою проблемою були відключення електроенергії, то сьогодні ми щасливі, що не маємо цих випробувань», – зазначив журналіст.


Єлизавета Ковач поділилася своїми думками про виховання наступного покоління журналістів. Зокрема вона зазначила, що на Закарпатті наразі немає угорськомовної підготовки журналістів, водночас у всіх угорськомовних ЗМІ області є «молоді титани, якими можна пишатися». Єлизавета Ковач підкреслила: «Вони виконують свою роботу на відмінно. І ми також можемо навчатися в них. Мені дуже подобається порив молодих людей, їхня сила волі». А відтак додала, що є потреба в курсах вдосконалення та тренінгах.


Говорячи про взаємодію між пресою нацменшин та більшості, Кароліна Дорчі зазначила: «Для того щоб мати взаємодію, її необхідно створити. І це завжди робота більшості, держави. На жаль, Україна не створила належного законодавчого підґрунтя та фінансового забезпечення для преси нацменшин, тому в щоденній роботі ми часто стикаємося з труднощами. Попри це, на нашу думку, важливо поширювати інформацію про себе серед нації більшості. Тому ми запустили двомовний новинний портал, який щодня завантажує понад 50 матеріалів як угорською, так і українською мовами. Судячи з показників переглядів, можна сказати, що попит на його роботу є. І якщо не на загальнодержавному, то принаймні на обласному рівні національна більшість читає новини про угорців».

(MTI/CsA, Kárpátalja hetilap)