На Закарпатті утворилися тріщини та пещери до яких залізли діти (ФОТО)
серпня
04
/ 2021
СПЕЛЕОЕКСПЕДИЦІЯ, ЯКУ ГУРТКІВЦІ ЗАКАРПАТСЬКОГО ЦЕНТРУ ТУРИЗМУ ПРИСВЯТИЛИ 30-Й РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЗАЛИШИЛА БАГАТО НЕЗАБУТНІХ ВРАЖЕНЬ ТА ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ
9 – 13. 07. 2021 року юні спелеологи Закарпатського центру туризму разом зі своїм педагогом-наставником Монич О.О. взяли участь в експедиції з дослідження карстових печер Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника.
Люди, які хоч раз побували в печерах, називають їх підземними палацами, прихованими містами, музеями краси. Ці дивовижні витвори природи захоплюють своєю таємничістю та загадковістю.
На Закарпатті більшість природних печер знаходиться в межиріччі Великої та Малої Угольки, притоків ріки Теребля. Саме тут, в межах стрімчакового середгір’я, пролягає Мармароська тектонічна зона, складена малопотужними вапняково-мергелистими та терегенно-карбонатними відкладами юрського віку. Для рельєфу цієї місцевості характерні екзотичні скелі заввишки до 70м. Вони оточені більш молодими породами, які відклалися в крейдяному періоді, та називаються флішами.
Численні тектонічні тріщини у вапнякових блоках, велика кількість опадів до 1600 мм на рік сприяли інтенсивному розвитку карстових проявів, у тому числі й утворенню печер.
Карстові печери Угольського масиву КБЗ різноманітні за походженням, внутрішньою будовою, обсягом та кількістю поверхів, наявністю та видами вторинних відкладів. Їх довжина сягає від 5 до 1000 метрів.
Печери Угольки – справжні музеї природознавства. Вони цікаві в археологічному та палеонтологічному відношенні. Так, у печерах скелі Вів часто зустрічаються кістки печерного ведмедя. У печері Молочний камінь виявлено сліди перебування палеолітичної людини. Тут знайдено численне кам’яне знаряддя, кістки тварин, шматки вохри та вугілля.
Під час спелеоекспедиції юні спелеологи ознайомилися з природоохоронною роботою КБЗ, побачили унікальні букові праліси та карстовий міст, відвідали й дослідили найгарнішу печеру Українських Карпат – Дружбу (довжина 980 м, глибина 55 м), шахту Упорна (78 м; 24 м), печери Білих стін (118 м), Гребінь (120 м. +8 м, 13 м); Молочний камінь (92 м; + 16), Перлинну (36,5 м) та ін. Було проведено мікрокліматичні та біоспелеологічні дослідження, здійснено пошук та проходження нових перспективних ходів.
Краса букових пралісів, гір, печер підкорила серця юних спелеологів, залишивши багато незабутніх вражень та позитивних емоцій. Усі вдячні Закарпатському центру туризму за цікаву подорож та надану можливість активного відпочинку.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
9 – 13. 07. 2021 року юні спелеологи Закарпатського центру туризму разом зі своїм педагогом-наставником Монич О.О. взяли участь в експедиції з дослідження карстових печер Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника.
Люди, які хоч раз побували в печерах, називають їх підземними палацами, прихованими містами, музеями краси. Ці дивовижні витвори природи захоплюють своєю таємничістю та загадковістю.
На Закарпатті більшість природних печер знаходиться в межиріччі Великої та Малої Угольки, притоків ріки Теребля. Саме тут, в межах стрімчакового середгір’я, пролягає Мармароська тектонічна зона, складена малопотужними вапняково-мергелистими та терегенно-карбонатними відкладами юрського віку. Для рельєфу цієї місцевості характерні екзотичні скелі заввишки до 70м. Вони оточені більш молодими породами, які відклалися в крейдяному періоді, та називаються флішами.
Численні тектонічні тріщини у вапнякових блоках, велика кількість опадів до 1600 мм на рік сприяли інтенсивному розвитку карстових проявів, у тому числі й утворенню печер.
Карстові печери Угольського масиву КБЗ різноманітні за походженням, внутрішньою будовою, обсягом та кількістю поверхів, наявністю та видами вторинних відкладів. Їх довжина сягає від 5 до 1000 метрів.
Печери Угольки – справжні музеї природознавства. Вони цікаві в археологічному та палеонтологічному відношенні. Так, у печерах скелі Вів часто зустрічаються кістки печерного ведмедя. У печері Молочний камінь виявлено сліди перебування палеолітичної людини. Тут знайдено численне кам’яне знаряддя, кістки тварин, шматки вохри та вугілля.
Під час спелеоекспедиції юні спелеологи ознайомилися з природоохоронною роботою КБЗ, побачили унікальні букові праліси та карстовий міст, відвідали й дослідили найгарнішу печеру Українських Карпат – Дружбу (довжина 980 м, глибина 55 м), шахту Упорна (78 м; 24 м), печери Білих стін (118 м), Гребінь (120 м. +8 м, 13 м); Молочний камінь (92 м; + 16), Перлинну (36,5 м) та ін. Було проведено мікрокліматичні та біоспелеологічні дослідження, здійснено пошук та проходження нових перспективних ходів.
Краса букових пралісів, гір, печер підкорила серця юних спелеологів, залишивши багато незабутніх вражень та позитивних емоцій. Усі вдячні Закарпатському центру туризму за цікаву подорож та надану можливість активного відпочинку.
