На Закарпатті провели в останню дорогу прикордонника Тараса Солтиса, який загинув на Харківщині

Чопська громада у скорботі:

​Полеглий Герой: штаб-сержант Тарас Анатолійович Солтис (1987 р.н.).
​Підрозділ: ПКШР «Шквал» 7-го прикордонного Карпатського загону.
​Де і коли загинув: 23 червня 2026 року під час бойового завдання на Харківському напрямку.


​Хто залишився чекати: мама Наталія, дружина Катерина та син Артур.

​Закарпаття знову в сльозах: Чопська громада попрощалася із мужнім захисником України, військовослужбовцем 7-го прикордонного Карпатського загону Тарасом Солтисом. Життя воїна обірвалося на передовій у Харківській області під час виконання надскладного бойового завдання.


​Провести Героя в останню путь прийшли рідні, близькі, бойові побратими, керівництво громади та сотні небайдужих жителів міста.

​✊ Від Революції Гідності до гарячих точок фронту
​Тарас Солтис народився 2 лютого 1987 року в Тернополі. Здобув вищу освіту в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, відслужив строкову службу та успішно працював у сфері телекомунікацій. Проте коли доля країни опинилася під загрозою, він не зміг стояти осторонь.

​Життєвий шлях Тараса — це історія справжнього патріота:

​Зима 2013–2014 рр. — активний учасник Революції Гідності, де відстоював європейське майбутнє України.
​2014–2015 рр. — добровільно став на захист держави, брав участь в антитерористичній операції (АТО), згодом був мобілізований.

​2016 рік — пов'язав своє життя із Державною прикордонною службою України (ДПСУ).

​Після випуску з Національної академії ДПСУ проходив службу у Кінологічному навчальному центрі, Чопському загоні та 7-му прикордонному Карпатському загоні. Побратими згадують його як висококласного фахівця, надійного друга та людину слова.

​⚔️ Загін «Шквал»: останній бій штаб-сержанта


​З лютого 2024 року, коли натиск ворога посилився, Тарас Солтис виконував бойові завдання у складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал». Це підрозділ, який завжди опиняється на найважчих ділянках фронту.

​23 червня 2026 року під час запеклих боїв на Харківщині серце відважного воїна зупинилося. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.

​«Для кожного з нас Тарас був взірцем мужності та відповідальності. Він ніколи не ховався за спини інших. Його загибель — це непоправна втрата для всієї прикордонної родини», — діляться болем його побратими.

​🏛️ Військові почесті та вічний спокій у Чопі


​Після заупокійної молитви та прощальної церемонії Героя поховали з усіма військовими почестями на міському кладовищі Чопа. На честь штаб-сержанта Тараса Солтиса пролунали останні залпи військового салюту. На знак глибокої пошани державний прапор, яким була укрита труна, передали родині полеглого.
​У Героя залишилися найрідніші: мати Наталія, дружина Катерина та маленький син Артур.

​Редакція висловлює щирі співчуття родині, близьким та побратимам Тараса Анатолійовича. Низький уклін за подвиг.

​Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав життя за волю України! 🇺🇦