Скільки років ви проживете? Вчені радять звернути увагу на одну частину тіла

Вчені назвали просту ознаку, яка може багато розповісти про тривалість життя

Скільки років ми проживемо? Це питання час від часу ставить собі майже кожна людина. Однак науковці дедалі частіше наголошують: важлива не лише кількість прожитих років, а й те, наскільки довго людина залишається активною та самостійною.

Дослідники багато років вивчають регіони світу з надзвичайно великою кількістю довгожителів. Їх часто називають «блакитними зонами». До найбільш відомих відносять Окінаву в Японії, Сардинію в Італії, Ікарію в Греції та півострів Нікоя в Коста-Риці. Водночас навколо самого поняття «блакитних зон» тривають наукові дискусії, зокрема щодо перевірки віку довгожителів.

Що об'єднує довгожителів

Спосіб життя в цих регіонах різниться, але дослідники звертають увагу на кілька спільних рис: повсякденну фізичну активність, раціон із великою кількістю рослинної їжі, міцні сімейні та соціальні зв'язки та активність у старшому віці.

Наукові дані справді підтверджують важливість руху. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, недостатньо фізично активні люди мають на 20–30% вищий ризик смерті порівняно з достатньо активними. Для дорослих ВООЗ рекомендує щонайменше 150–300 хвилин фізичної активності помірної інтенсивності на тиждень.

Важливим є й харчування. Середземноморський тип раціону — з великою кількістю овочів, фруктів, бобових, цільнозернових продуктів, оливкової олії та риби — пов'язують зі зниженням серцево-судинних ризиків. Систематичні огляди та метааналізи підтверджують користь такого харчування, зокрема для людей із серцево-судинними захворюваннями.

Спілкування теж може впливати на здоров'я

Ще один фактор — соціальні зв'язки. За даними ВООЗ, самотність і соціальна ізоляція пов'язані з підвищеним ризиком серцевих захворювань, інсульту, діабету, когнітивного погіршення та передчасної смерті.

ВООЗ повідомляє, що приблизно кожна шоста людина у світі стикається із самотністю, тоді як міцні соціальні зв'язки асоціюються з кращим здоров'ям і довшим життям.

Яка частина тіла може «підказати», скільки ми проживемо

Цікаво, що одним із простих показників стану організму в старшому віці можуть бути ноги — точніше швидкість ходьби.

Вона, звичайно, не здатна передбачити конкретний вік смерті людини. Проте великі дослідження показують чіткий статистичний зв'язок між швидкістю ходьби та ризиком смертності.

Метааналіз 2024 року, що охопив понад 530 тисяч учасників, показав: люди з найвищою швидкістю ходьби мали на 43% нижчий ризик смерті від усіх причин порівняно з групою з найнижчою швидкістю. Збільшення швидкості ходьби на кожні 0,1 м/с було пов'язане приблизно з 6% нижчим ризиком смертності.

Інший систематичний огляд, який охопив понад 120 тисяч людей, також виявив стійкий зв'язок між швидкістю ходьби та смертністю.

Йдеться не про те, що швидка ходьба сама по собі гарантує довголіття. Швидкість пересування може відображати загальний стан м'язів, серцево-судинної та нервової систем, координацію і функціональні можливості організму.

Не обов'язково бігати марафони

Хороша новина полягає в тому, що користь може давати звичайна щоденна ходьба. Новий систематичний огляд 2026 року, присвячений людям віком від 65 років, виявив зв'язок між більшою кількістю щоденних кроків і нижчим ризиком смерті.

Тому замість запитання «скільки років мені залишилося?» корисніше запитати себе: що я можу зробити сьогодні, щоб через 10, 20 чи 30 років залишатися максимально активним?

Регулярний рух, збалансоване харчування, достатній сон, спілкування з близькими та відмова від шкідливих звичок не гарантують 100 років життя. Але це ті фактори, на які людина справді може впливати.