Україну розділять на чотири частини: демографи пояснили, до чого готуватися мешканцям різних областей

Україна готується до масштабної трансформації. Після завершення бойових дій звичний поділ на області відійде на другий план, поступившись місцем чотирьом специфічним соціально-економічним кластерам.

Директорка Інституту демографії НАН України Елла Лібанова наголошує: це не політична федералізація, а стратегія виживання та розвитку, зумовлена різним рівнем безпекових ризиків.

1. Північний схід: Зона особливих пільг
Чернігівська, Сумська та Харківська області залишаться в зоні постійного психологічного тиску через близькість до агресора. Щоб запобігти перетворенню цих територій на «пустелю», держава планує запровадити:

Безпрецедентні податкові канікули.

Прямі субсидії для бізнесу.

Підвищені соціальні гарантії для мешканців.

Без потужних економічних стимулів цим регіонам загрожує критичний відтік населення.

2. Південний схід: Логістичний хаб під охороною
Майбутнє Одещини, Миколаївщини та Приазов’я цілком залежить від безпеки Чорного моря. До 2022 року порти забезпечували 80% агроекспорту, і саме вони мають стати драйвером відновлення. Ключові умови: * Міжнародні гарантії безпеки судноплавства.

Тотальне розмінування територій та акваторій.

Відновлення промислового потенціалу деокупованих міст.

3. Захід: Межа екологічної ємності
Західна Україна наразі є лідером за кількістю релокованого бізнесу, але фахівці попереджають: ресурс для розширення вичерпано.

Львівщина та Франківщина ще мають потенціал для нових потужностей.

Інші області стикаються з браком вільної інфраструктури та жорсткими екологічними обмеженнями. Заходу доведеться переходити від кількісного зростання до якісного — розвитку високих технологій та сервісу.

4. Центр: Новий економічний локомотив
Саме центральні регіони мають стати «фундаментом» внутрішньої економіки. Завдяки відносній безпеці та ресурсам, Центр приваблює інвесторів у сектор переробної промисловості. Пріоритет: перехід від експорту сировини до виробництва готової продукції з високою доданою вартістю, що дозволить зберегти стійкість ВВП навіть у кризові періоди.