"Грибне золото" у листопаді: де і почому торгують "скарбами" Березнянщини, що стали "преміум-класом"

Цьогорічний грибний сезон на Закарпатті виявився незвично тривалим. Завдяки аномально теплій погоді та щедрим дощам навіть у листопаді місцеві ринки продовжують дивувати розмаїттям лісових "скарбів", які особливо щедро вродили в гірських районах.

На головних ринках регіону досі пропонують свіжі гриби, де домінують білі (боровики) та підосичники. Найбільший урожай цього року зібрали у лісах Березнянщини.

Сезон-2025: Рекордна тривалість та основні місця збору
[/b]Поточний рік став одним із найбільш врожайних і найтриваліших. Сприятливі погодні умови дозволили продовжити сезон збору, який зазвичай закінчується у жовтні, аж до середини осені.

Найбільш значний урожай забезпечили лісові масиви Березнянщини, хоча гриби активно збирали й на Перечинщині та Воловеччині. Зараз, із наближенням морозів, асортимент зменшився, але ціни зросли, перетворюючи гриби на справжній "преміум-товар".

Цінові тенденції: Від вересневої "доступності" до листопадової "розкоші"
Наразі, у другій половині листопада, коли свіжий збір значно зменшився, ціни зросли. На піку сезону (вересень-жовтень) свіжі білі гриби коштували від 250 до 350 гривень за кілограм, а підосичники — близько 200–250 гривень.

Сьогодні ситуація інша:

Свіжі білі гриби (якщо ще трапляються) можуть коштувати 400–550 гривень за кілограм.

Осінні види, такі як опеньки та гливи, які досі можна знайти в лісах, продають приблизно по 80–120 гривень за кілограм.

Сушені білі гриби — це справжній предмет розкоші, ціна на них стартує від 800–1000 гривень за 100 грам, що робить їх грибним "золотом".

[b]Куди несуть лісовий дар
У закарпатських лісах у листопаді збірщиків приваблюють ті види, які найкраще переносять холод: опеньки осінні та зимові (фламуліна), гливи (вішеньки), рядовки та деякі трутовики.

Зібраний лісовий дар грибники несуть на найбільші ринки регіону: Ужгородський ринок (головна точка збуту), ринки Мукачева, а також локальні базари у Берегові та Хусті. Значна частина найціннішого урожаю йде безпосередньо на сушіння та маринування, забезпечуючи сім'ї запасами на всю зиму.