Чому закарпатські роми-біженці опинилися на вулиці в Угорщині: Аналіз складної ситуації

Останні повідомлення угорських ЗМІ висвітлили тривожну проблему: групи закарпатських ромів, які шукали притулку в Угорщині, опинилися без даху над головою, змушені виживати на вулицях. Ця ситуація піднімає гострі питання про причини такого становища та можливості його вирішення.

Коріння проблеми: Чому роми виїхали з Закарпаття?
Масовий виїзд ромських родин із Закарпаття до Угорщини є наслідком комплексу чинників, що загострилися протягом останніх років:

Економічна скрута: Бракує стабільних робочих місць та соціальних гарантій в Україні, що штовхає людей на пошуки кращих умов життя за кордоном.
Системна дискримінація: Ромська громада в Україні часто стикається з ускладненим доступом до базових послуг – освіти, якісної медицини та гідного житла. Це створює відчуття безнадії та спонукає до міграції.
Війна в Україні: Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало каталізатором для багатьох. Хоча Закарпаття не є зоною активних бойових дій, невизначеність, економічні наслідки війни та загальне погіршення ситуації в країні змусили багатьох шукати безпечніші та стабільніші умови життя.

Нові виклики на чужині: Чому Угорщина не стала вирішенням?

Парадоксально, але опинившись в Угорщині, закарпатські роми зіткнулися з новими, не менш гострими проблемами. Незважаючи на статус біженців або осіб, що потребують захисту, вони не завжди отримують необхідну допомогу:

Зміна статусу та громадянство: Важливо зазначити, що Угорщина з часом змінила умови прийому біженців з України, зокрема з Закарпаття. Для багатьох закарпатських ромів ситуація ускладнюється тим, що значна частина з них має угорське громадянство за спрощеною процедурою. Це автоматично позбавляє їх статусу біженців та відповідних соціальних гарантій, передбачених для тих, хто тікає від війни. Як громадяни Угорщини, вони стикаються з тими ж соціально-економічними викликами, що й інші малозабезпечені громадяни країни, але при цьому часто не мають стабільних джерел доходу, власного житла чи широких соціальних зв'язків.

Брак житла: Основною причиною того, що люди опиняються на вулиці, є відсутність доступного та адекватного житла. Системи розселення біженців можуть бути перевантажені або недостатньо гнучкі для задоволення специфічних потреб великих ромських родин, особливо якщо вони не підпадають під категорію "біженців".

Складність адаптації: Навіть при наявності житла, інтеграція в угорське суспільство може бути вкрай важкою через мовний бар'єр (навіть для тих, хто володіє угорською, але має специфічний діалект або не володіє літературною мовою), відсутність соціальних зв'язків та потенційну дискримінацію, яка може бути спрямована на ромську громаду.

Недостатня підтримка: Можливо, обізнаність про потреби ромських біженців серед угорських соціальних служб та неурядових організацій є недостатньою, що призводить до прогалин у наданні допомоги, особливо для тих, хто не має статусу біженця.
Шляхи вирішення: Що можна зробити?

Вирішення цієї складної проблеми потребує комплексного підходу та спільних зусиль як з боку угорської влади, так і міжнародних організацій, а також України:

Надання термінового житла: Першочерговим кроком є забезпечення тимчасовим, а згодом і постійним житлом для родин, які опинилися на вулиці, незалежно від їхнього громадянства.
Посилення соціальної підтримки: Необхідно розробити та впровадити ефективні програми соціальної адаптації, що включатимуть мовні курси, допомогу у працевлаштуванні, доступ до медичних послуг та юридичну підтримку для тих, хто має угорське громадянство, але потребує допомоги в реалізації своїх прав.
Запобігання дискримінації: Важливо працювати над подоланням дискримінаційних практик та стереотипів, як в Україні, так і в Угорщині, щоб забезпечити рівні можливості для ромської громади.

Міжнародна співпраця: Міжнародні гуманітарні організації та фонди можуть надати значну допомогу у фінансуванні та реалізації програм підтримки ромських громад, звертаючи увагу на їхній юридичний статус.
Діалог між Україною та Угорщиною: Важливою є співпраця між урядами обох країн для координації зусиль та пошуку довгострокових рішень, що враховуватимуть потреби найбільш вразливих груп населення, а також питання множинного громадянства.

Ситуація із закарпатськими ромами в Угорщині – це не просто локальна проблема, а відображення ширших викликів, пов'язаних з міграцією, соціальною інтеграцією та захистом прав національних меншин, особливо в умовах воєнного конфлікту та складних правових аспектів громадянства. Її вирішення вимагає не лише гуманітарної допомоги, але й системних змін та подолання упереджень.