Резонансний рейтинг зарплат мукачівських чиновників

Новостворений рейтинг найвисокооплачуваніших співробітників Мукачівської міської ради за підсумками 2024 року, складений на основі їхніх декларацій, вже викликає значний резонанс серед громадськості та самих посадовців. Ініціатором оприлюднення відкритих даних про статки працівників ратуші стала група "СХЕМИ Мукачівщини", а "МукачевоSOS" систематизувала цю інформацію, представивши загальний рейтинг.

Автор публікації, адміністратор групи «МукачевоSOS» Володимир Горішняк, зазначає, що сам рейтинг не потребує особливих коментарів, адже кожен може самостійно оцінити, наскільки виправданою є оплата праці чиновників. Проте, він вважає за необхідне надати деякі важливі уточнення та звернути увагу на певні особливості.

Однією з ключових несподіванок рейтингу стало лідерство керуючого справами виконкому Олександра Лендєла з річним доходом у 904 тис. 315 грн. (близько 75 тис. грн. на місяць). Спочатку найвищий дохід задекларував Володимир Буднік, однак, як зауважує автор, значну частину 2024 року він проходив службу у Збройних Силах України, що робить його лідерство умовним.

Також потребують контексту і нижні позиції рейтингу, зокрема Наталії Турянчик та Наталії Бланар, чиї річні доходи склали 349 та 385 тисяч гривень відповідно. Обидві чиновниці працюють у новоствореному відділі, тому їхні доходи за повний рік могли б бути значно вищими.

Важливим аспектом, на який звертає увагу Володимир Горішняк, є те, що до рейтингу увійшли лише 79 посадовців, тоді як загальна кількість працівників ратуші майже вчетверо більша. Їхні зарплати також є значними, але навряд чи можуть конкурувати з доходами топ-чиновників.

Одним з найбільш дискусійних моментів, на думку автора, є відсутність прямої залежності між посадою та рівнем заробітної плати. Так, заробіток міського голови Мукачева Андрія Балоги (525 тис. 536 грн. на рік) є меншим, ніж у всіх його заступників та щонайменше 60 інших працівників ратуші. Це викликає питання щодо мотивації мера та критеріїв оплати праці в міській раді.

Ще однією цікавою особливістю є різниця в заробітних платах рівнозначних заступників керівника УМГ. Гліб Рудь отримав за рік 834 тис. 520 грн., тоді як Олександр Лізанець – 558 тис. 358 грн., що також потребує пояснення.

Окрему увагу автор звертає на високі зарплати керівниць фінансових відділів, чий місячний дохід коливається в межах 60-73 тисяч гривень, що перевищує заробіток деяких заступників мера та самого міського голови. Це ставить під сумнів обґрунтованість такої диспропорції.

Також викликає подив різниця в оплаті праці старост округів, яка може коливатися в межах 10 тисяч гривень на місяць. При цьому староста невеликого села може отримувати більше, ніж керівники важливих управлінь міської ради.

На підставі аналізу рейтингу Володимир Горішняк робить висновок, що система оплати праці в Мукачівській міській раді більше нагадує приватну структуру без належного громадського контролю. Він наголошує, що кошти, які отримують чиновники, є коштами громади, і вимагає щомісячного оприлюднення інформації про нарахування заробітної плати всіх працівників ради задля забезпечення прозорості та підзвітності.