Суспільство
928 Переглядів
0 Рейтинг
«Якщо нашої лікарні не буде, то вторинну допомогу люди зможуть отримати тільки в Рахові», – очільник Ясінянської лікарні
жовтня
02
/ 2023
Ясінянська міська лікарня, напевно, найбільш високогірний медзаклад в Україні. Її послугами користуються близько 15 тисяч місцевих жителів і тисячі туристів щороку.
Журналістка видання Район.Рахів поспілкувалася з директором КНП «Ясінянська міська лікарня» Михайлом Пилипом про те, як живеться і працюється в горах.
Пан Михайло за освітою лікар-травматолог. І перш ніж стати директором 10 років працював із травмованими пацієнтами, яких у горах, на жаль, вистачає.
«Працювати можна, природа чудова. Але гірська місцевість впливає на те, що людям часто важко добиратися до лікарні, а особливо взимку, коли намете снігу чи зійде лавина. Проте наші комунальні служби працюють добре, тому якихось критичних ситуацій уже давно не виникало», – розповідає Михайло Пилип.
Попри те, що фахівець не так давно узявся до виконання своїх обов’язків, йому, як керівнику, довелося зіштовхнутись із низкою управлінських викликів. Михайло Михайлович переконаний, що головний лікар – це насамперед вправний менеджер.
«З нового року ми маємо поновлювати контрактування з Національною службою здоров’я України. Цьогоріч, як і завжди, з’явився ряд нових вимог, яким ми, як медзаклад, вимушені відповідати. Інакше контрактування пакетів не буде, і ми не зможемо працювати. Тобто зараз нам потрібно вписатись в їхні стандарти, щоб продовжити лікувати людей», – наголошує очільник медзакладу.
Окрім «контрактування» в лікарні також є певні проблеми з фахівцями.
«Нам справді не вистачає деяких лікарів, але ми знаємо, що є молодь із нашого селища, яка опановує потрібні спеціальності і, сподіваюсь, невдовзі зможе приступити до роботи», – розповідає пан Михайло.
Зі слів медика, Ясінянська лікарня обслуговує більше, ніж 15 000 осіб. Також ще варто враховувати переселенців, а в зимовий і літній період – туристів. Разом це приблизно 20 тисяч людей. Це єдина лікарня вторинної допомоги на 30-кілометрову зону.
Набір для вирощування
великої полуниці! Замовте вже зараз
Медичного обладнання в лікарні не дуже багато, проте все працює і допомагає пацієнтам ставати здоровішими. Тут є УЗД-кабінет з апаратом. Рентген-кабінет, обладнаний старим рентгенапаратом. Працюють стоматологічний та гінекологічний кабінети та кабінет ЛОРа, де є ендоскоп.
Ясінянська лікарня надає пацієнтам певні пакети послуг (пакети медичних послуг – це певна група послуг у межах окремого виду медичної допомоги, яку сформували для спрощення процесу контрактування, – авт.). Так у закладі надають паліативну стаціонарну допомогу, мобільну паліативну допомогу, послуги лікарів у поліклініці, стоматологічні послуги та пакет ведення вагітних.
Наприкінці літа МОЗ погодив Перспективний план спроможної мережі закладів охорони здоров’я Закарпатського госпітального округу, до якого потрапила і Ясінянська лікарня.
«Це дає нам змогу бути видимими для благодійних організацій, які допомагають лікарням покращити технічно-матеріальну базу. Якщо лікарня є в цьому переліку, то з нею охочіше співпрацюють, долучають до якихось грантів та програм закупівлі медичного обладнання. Також є можливість отримати дофінансування з інших джерел, а не лише з НСЗУ», – пояснює Михайло Пилип.
Зараз фінансування медзакладу надходить від НСЗУ та селищної ради. Адже, як пояснює керівник закладу, грошей від НСЗУ не вистачає, щоб закрити всі потреби лікарні. Однак попри всі фінансові негаразди діяльність лікарні все ж важлива.
«Якщо нашої лікарні не буде, то вторинну допомогу люди зможуть отримати тільки в Рахові. Вона вже зараз є кластерна (кластерні лікарні – це лікарні по принципу районних, і їх завдання – надавати допомогу по приблизно 20 різних напрямках, - авт.). Відстань від Ясіня до Рахова – 35 кілометрів, а з віддалених точок – 37. Дорога з Ясіня до Рахова нормальна, але з околиць добиратись навіть у центр селища – до двох годин. А випадки бувають різні. Тому думаю, що все зрозуміло і без пояснень», – підсумовує головний лікар.
Висновок простий – робота маленьких лікарень важлива, незалежно від того, яка новизна їх технічного забезпечення.
Журналістка видання Район.Рахів поспілкувалася з директором КНП «Ясінянська міська лікарня» Михайлом Пилипом про те, як живеться і працюється в горах.
Пан Михайло за освітою лікар-травматолог. І перш ніж стати директором 10 років працював із травмованими пацієнтами, яких у горах, на жаль, вистачає.
«Працювати можна, природа чудова. Але гірська місцевість впливає на те, що людям часто важко добиратися до лікарні, а особливо взимку, коли намете снігу чи зійде лавина. Проте наші комунальні служби працюють добре, тому якихось критичних ситуацій уже давно не виникало», – розповідає Михайло Пилип.
Попри те, що фахівець не так давно узявся до виконання своїх обов’язків, йому, як керівнику, довелося зіштовхнутись із низкою управлінських викликів. Михайло Михайлович переконаний, що головний лікар – це насамперед вправний менеджер.
«З нового року ми маємо поновлювати контрактування з Національною службою здоров’я України. Цьогоріч, як і завжди, з’явився ряд нових вимог, яким ми, як медзаклад, вимушені відповідати. Інакше контрактування пакетів не буде, і ми не зможемо працювати. Тобто зараз нам потрібно вписатись в їхні стандарти, щоб продовжити лікувати людей», – наголошує очільник медзакладу.
Окрім «контрактування» в лікарні також є певні проблеми з фахівцями.
«Нам справді не вистачає деяких лікарів, але ми знаємо, що є молодь із нашого селища, яка опановує потрібні спеціальності і, сподіваюсь, невдовзі зможе приступити до роботи», – розповідає пан Михайло.
Зі слів медика, Ясінянська лікарня обслуговує більше, ніж 15 000 осіб. Також ще варто враховувати переселенців, а в зимовий і літній період – туристів. Разом це приблизно 20 тисяч людей. Це єдина лікарня вторинної допомоги на 30-кілометрову зону.
Набір для вирощування
великої полуниці! Замовте вже зараз
Медичного обладнання в лікарні не дуже багато, проте все працює і допомагає пацієнтам ставати здоровішими. Тут є УЗД-кабінет з апаратом. Рентген-кабінет, обладнаний старим рентгенапаратом. Працюють стоматологічний та гінекологічний кабінети та кабінет ЛОРа, де є ендоскоп.
Ясінянська лікарня надає пацієнтам певні пакети послуг (пакети медичних послуг – це певна група послуг у межах окремого виду медичної допомоги, яку сформували для спрощення процесу контрактування, – авт.). Так у закладі надають паліативну стаціонарну допомогу, мобільну паліативну допомогу, послуги лікарів у поліклініці, стоматологічні послуги та пакет ведення вагітних.
Наприкінці літа МОЗ погодив Перспективний план спроможної мережі закладів охорони здоров’я Закарпатського госпітального округу, до якого потрапила і Ясінянська лікарня.
«Це дає нам змогу бути видимими для благодійних організацій, які допомагають лікарням покращити технічно-матеріальну базу. Якщо лікарня є в цьому переліку, то з нею охочіше співпрацюють, долучають до якихось грантів та програм закупівлі медичного обладнання. Також є можливість отримати дофінансування з інших джерел, а не лише з НСЗУ», – пояснює Михайло Пилип.
Зараз фінансування медзакладу надходить від НСЗУ та селищної ради. Адже, як пояснює керівник закладу, грошей від НСЗУ не вистачає, щоб закрити всі потреби лікарні. Однак попри всі фінансові негаразди діяльність лікарні все ж важлива.
«Якщо нашої лікарні не буде, то вторинну допомогу люди зможуть отримати тільки в Рахові. Вона вже зараз є кластерна (кластерні лікарні – це лікарні по принципу районних, і їх завдання – надавати допомогу по приблизно 20 різних напрямках, - авт.). Відстань від Ясіня до Рахова – 35 кілометрів, а з віддалених точок – 37. Дорога з Ясіня до Рахова нормальна, але з околиць добиратись навіть у центр селища – до двох годин. А випадки бувають різні. Тому думаю, що все зрозуміло і без пояснень», – підсумовує головний лікар.
Висновок простий – робота маленьких лікарень важлива, незалежно від того, яка новизна їх технічного забезпечення.
Категорія : Суспільство
Схожі Новини
-
серпня 02 / 2020
-
липня 18 / 2020
-
липня 03 / 2020
-
вересня 04 / 2021