3 липня: яке сьогодні свято, це цікаво знати

У народі 3 липня, на Мефодія-перепелятника, обов’язковим було полювання на перепелів. У цей час на полях достигають хліба, тому з’являється велика кількість перепілок. В цей день намагаються вполювати хоча б одну перепілку, щоб протягом року повертатися додому зі здобиччю. Мисливці підмічали, якщо над озимим хлібом мошкара літає, і павутина носиться, то це ознака того, що там перепели зачаїлися.

Де перепелиний чується свист – там птахів найбільше.

Вважалося, що дощ цього дня віщує опади ще протягом сорока днів.

За церковним календарем 3 липня вшановують священномученика Мефодія; святителя Гурія; мучениць Інну, Пінну, Римму; мучеників Аристоклія, Дими тріана і Афанасія; святителя Левкія сповідника; святителя Міну.

Іменинники 3 липня:

Гліб, Мефодій, Гурій, Інна, Римма, Афанасій.

3 липня народились:

1925 – Дмитро Волков – український фізик-теоретик. Відкривач теорій суперсиметрії та супергравітації. Першим сформулював поняття суперпростору й розробив теорію голдстоунівських частинок і калібровочних ферміонів (1974).

1941 – Богодар Которович – український скрипаль, диригент, один із засновників сучасної української скрипкової школи. Фундатор та беззмінний художній керівник Державного камерного ансамблю «Київські солісти». Народний артист України.

1951 – Вадим Бойко – драматург, поет, перекладач. Автор п’єс, книжок «Ніна Сагайдак», «Даринка, Гриць та нечиста сила», «Клаповушко і К°», «Кому грати Червону Шапочку?».

Події 3 липня:

964 – перемога київського князя Святослава Ігоревича (Хороброго) над військом Хазарського каганату.

1885 — українські емігранти створили в США товариство взаємодопомоги «Братство Святого Миколая».

1928 – у продажу з’явилися перші телевізори.

1936 – у СРСР створена Державна автоінспекція (ДАІ).

3 липня відзначають:

Міжнародний день Дніпра;
Всесвітній день без поліетиленових пакетів
Чи знаєте ви що:

У давнину найбільшим транспортним шляхом, що пролягав територією України, був «шлях із варяг у греки». Система річкових шляхів і волоків становила 3000 км. Цей шлях зв’язував північні землі Київської Русі з її південними землями та Балтійське море з Чорним.

Руські купці, які долали шлях із Києва до Константинополя за 30-40 днів, возили до Візантії хліб, ремісничі вироби, срібло в монетах, рабів, хутро, мед, віск, а також товари із Скандинавії та Прибалтики (зброю, янтар). Із півдня по Дніпру везли вина, прянощі, фрукти, дорогі тканини, ювелірні вироби, скляний посуд.

Шлях «із варяг у греки» виник у кінці 9 сторіччя і мав велике значення для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі Київської Русі, сприяв налагодженню різноманітних зв’язків окремих східнослов’янських племен та прискоренню їх державного об’єднання навколо Києва.

Рідна країна