29 серпня – Третій Спас: що не можна сьогодні робити

29 серпня православні в Україні відзначають Горіховий Спас, який також називають Третій, Хлібний, Нерукотворний, Полотняний, Малий, а церковна назва свята Перенесення Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа.

Віруючі в цю дату згадують подію перенесення з Едесси до Константинополя однієї з найбільш значущих святинь християнства – Нерукотворного образу Спасителя, який володіє цілющою силою.

Які традиції та повір’я пов’язані зі святкуванням третього в низці церковних Спасів, що заборонялося в цей день – читайте в матеріалі нижче.

СПОНСОРСЬКИЙ КОНТЕНТ



Вживайте це щодня і ваші суглоби перестануть боліти та хрустіти
Acterma Caps

Простатит зникне за 5 днів, якщо на ніч робити це
Prostatitis Relief
Читайте також:
Якого числа відзначають Горіховий Спас: традиції святкування

Горіховий Спас 29 серпня є третім і завершальним Спасом в церковному календарі, він слідує за Медовим (14 серпня) і Яблучним (19 серпня).

У православ’ї цей день присвячений перенесенню в місто Константинополь Нерукотворного образу Ісуса Христа в 944 році.

У Біблії описується чудо зцілення царя Авгара в Едессі, який страждав від виразок на тілі, хворів на проказу. Правитель просив придворного художника написати портрет Ісуса, але це не вдавалося зробити, оскільки від Спасителя виходило сильне сяйво. Тоді Христос підніс до обличчя полотняний урбус-рушник, на якому і відбився його лик. Це полотно і зцілило Авгара.

Прийнято вважати, що саме лик Ісуса Христа на полотні став першою іконою. Сама ж святиня була вивішена на міських воротах Едесси.

На землях України свято Горіховий Спас здавна було приурочене закінченню жнив, дату пов’язували з настанням холодної пори, тому потрібно було поспішати зробити заготовки на зиму. Звідси й назва Холодний Спас.

29 серпня було заведено вирушати в ліс по горіхи. Побутувала така особливість – першою мала починати збори найстарша жінка в селі. По поверненню горіхи висипали на полотно, навколо якого стелили скатертини з різними стравами.

Горіхами запасалися на зиму, робили з них настоянку. Вважалося, що вона матиме лікувальні властивості. Так, настоянкою з перегородок волоського горіха рятувалися від застуди та хвороби суглобів.

Ще за традицією з нового врожаю пекли хліб і висвітлювали його в храмі – так пояснюється й інша назва свята Хлібний Спас.

За звичаями, святковий день заведено було закінчити миттям в лазні з віниками з ліщини.

У цей день прийнято освячувати в церквах горіхи та зерно, випічку і горіхові гілки. А ще – льон, пасмо, полотно, які потім використовували для лікування.

Що заборонялося робити на Горіховий Спас:

У цей день строго заборонено сваритися і бажати комусь зла, інакше воно може повернутися втричі.
В жодному разі не можна відмовляти в милостині нужденним і всім тим, хто потребує їжі.
Лінуватися і байдикувати в цей святковий день теж не можна – відмовлятися від роботи, яку пропонують, вважалося поганою прикметою.