«Акторська майстерність» на межі шоку: навіщо закарпатські вужі видають себе за отруйних кобр та розкладаються на очах

​З настанням вересневого тепла на сонячних галявинах та подвір’ях Закарпаття дедалі частіше можна помітити плазунів. Більшість людей при зустрічі з ними охоплює паніка, хоча насправді перед ними — цілком безпечний і миролюбний звичайний вуж.


​Утекти — це перша реакція плазуна. Якщо ж шлях відходу відрізано, вуж вмикає справжній психологічний трилер:

​«Косплей» отруйної кобри: Плазун піднімає передню частину тіла, розширює шию, шипить і робить лякаючі випади вбік. Утім, це лише блеф — кусаються вони вкрай рідко.

​Хімічна атака: Якщо взяти вужа в руки, від переляку він випускає з залоз біля клоаки смердючу рідину, спорожняє кишківник та відригує їжу.


​Танатоз (акторська смерть): Коли не допомагає навіть сморід, плазун розслабляє мускулатуру, приймає безпорадну позу, вивалює млявий язик із пащі та буквально перетворюється на «мотузку». Для правдоподібності з рота може виділитися слина з краплинами крові.

​Як тільки небезпека минає і «мерця» залишають у спокої, він миттєво «воскресає» та безшумно зникає в Траві.