Ялинка-символ: Як подарунок із Краматорська розколов громаду Перечина на Закарпатті

ВІД ДОНЕЧЧИНИ ДО КАРПАТ: ЯК ЯЛИНКА СТАЛА СИМВОЛОМ ЄДНОСТІ ТА СУПЕРЕЧОК
Головна новорічна ялинка в місті Перечин, що на Закарпатті, цьогоріч стала предметом гарячих суперечок. Причиною стало її походження: дерево та всі прикраси були подаровані прифронтовим Краматорськом. Цей незвичний жест міжрегіональної солідарності отримав як щиру підтримку, так і хвилю критики в соціальних мережах.

Новорічне дерево, яке раніше прикрашало Сад Бернацького у Краматорську, вже другий рік поспіль дарує святковий настрій у більш безпечному Перечині.

Деталі міжрегіонального подарунка
Інформація про походження святкової окраси набула розголосу 2 грудня після повідомлення громадської організації «Наш Дім — Перечин». Журналісти звернулися до пресслужби Краматорської міської військової адміністрації (МВА) для уточнення деталей.

Начальник пресслужби МВА Ігор Єськов підтвердив факт передачі та розкрив джерело фінансування:

Походження: Ялинка та декорації були придбані благодійним фондом «Наш Краматорськ» (нині «Френдлі Україна») і передані місту на безоплатній основі ще до повномасштабної війни. Кошти міського бюджету Краматорська не витрачалися.

Співпраця: Співпраця між містами розпочалася після евакуації частини мешканців Краматорська на Закарпаття. Торік Краматорськ передав ялинку та прикраси, щоб підтримати внутрішньо переміщених осіб.

Повторне використання: Цього року декорації, що зберігалися в Перечині, були знову встановлені. «Використали саме цю ялинку та ці прикраси. Вони перебували в Перечині весь цей рік, а тепер знову будуть радувати дітей на свята», — пояснив Ігор Єськов.

Конфлікт думок: Солідарність vs. Критика
Поява «краматорської» ялинки викликала значний резонанс у соціальних мережах, розділивши мешканців на два табори.

Прихильники солідарності (зокрема, Дмитро Косар та Світлана Усик) високо оцінили цей жест дружби між українськими регіонами у складний час. Вони наголошували, що використання вже наявних декорацій є раціональним рішенням, що дозволяє зберегти кошти громади.

Критики (як-от Миша Дюричка та Jana Sakulich) висловили невдоволення, ставлячи під сумнів доцільність використання «чужої» ялинки та порівнюючи її з попередніми місцевими декораціями.

У відповідь на критику, інші користувачі закликали до єдності, підкреслюючи, що у час війни, коли багато родин можуть не мати світла чи тепла, питання про зовнішній вигляд святкового дерева є другорядним.

Символ незламності
Історія ялинки, що перетнула пів країни — від прифронтового Сходу до Західної України — перетворилася на яскравий, хоча й дещо суперечливий, символ української єдності.

Вона нагадує про зв’язки, сформовані випробуваннями, та спільне прагнення створити атмосферу свята для дітей, незалежно від регіону походження. Попри дискусії, ялинка виконує свою головну місію, приносячи святковий настрій на Закарпаття.