В Карпатському біосферному заповіднику завершили розчищення приток Тиси від штучних перешкод

В Карпатському біосферному заповіднику завершили розчищення приток Тиси від штучних перешкод: залишки 3️⃣ аварійних дамб, дві з яких це колишні гаті для сплаву деревини на потоках Квасний та Богдан, зведені більше сотні років тому та одна - бокова дамба на потоці Білий.
Залишки цих споруд
❌створювали перешкоди для природної течії русла
❌ негативно впливали на біорізноманіття
❌призводили до руйнування прилеглих доріг
❌становили загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
“Дамби не лише перешкоджали природній течії річок та міграції риб, але і руйнували дороги, необхіді для місцевих мешканців🚶, зокрема, для потреб полонинських господарств 🐑🐮, служби МНС – для рятування людей, а для заповідника ці дороги мають протипожежне 🔥🌲та природоохоронне 🌱значення і є важливими для роботи служби державної охорони установи, - каже директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак. - Та попри важливість цих робіт, в країні триває війна, тож ми не могли провести таку роботу за рахунок бюджетних коштів. На ці роботи вдалося залучити кошти європейського донора”.
“Залишки цих споруд також негативно позначалися на біорізноманітті🦎🐟. Завданням Карпатського біосферного заповідника, серед іншого, є збереження рідкісних видів риб і рибоподібних, які здійснюють міграції в період розмноження. Серед них: харіус, мінога угорська, форель річкова, головатиця тощо. Останній вид - це ендемік басейну Дунаю, і його збереження є одним із пріоритетів Заповідника”, - каже заступник начальника відділу науково-дослідної роботи та міжнародної співпраці Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда.
Зараз проводиться завершальний етап робіт - відновлення заплав та висадка саджанців вільхи 🌳для швидкого відновлення та укріплення берегів, що зазнали ерозії внаслідок впливу штучних споруд.
☝️“До недавнього часу дамби вважалися економічними перевагами для суспільства. Сьогодні у світі триває переоцінка впливу дамб. Їх вплив переглядають як в екологічному аспекті: забудовуючи русла ми втрачаємо біорізноманіття, стабільність та життєздатність річкової системи, так і в економічному ключі: чи справді економічні вигоди від зарегулювання русла є більшими, порівняно з природними перевагами, що ми натомість втрачаємо, коли змінюємо природну течію річки (адже, жертвуємо рибою, безпекою, чистою водою та життєво важливими дорогами для комунікації громад)”, - каже керівник ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” Bohdan Prots.
На сьогодні йде робота, здебільшого, із штучними перешкодами, що вже не виконують жодної економічної функції. Впродовж 2023 року у Європі повідомляли про зняття практично півтисячі штучних перешкод на водотоках.
Проєкт реалізовується за підтримки The European Open Rivers Programme – благодійної організації, що займається відновленням річок. Роботи проводилися у рамках проєкту ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” у партнерстві з Карпатський біосферний заповідник // Carpathian Biosphere Reserve.