На ужгородських «тротуарах» діти ламають ноги (Фото)

Ось по таких «тротуарах» вимушені ходити мешканці мікрорайону Дравці та вулиці Гагаріна в Ужгороді вже багато років.


Так, колись там були тротуари, але невблаганний час та численні ремонти доріг зруйнували їх вщент. І це ще хороша погода. Уявіть як воно виглядає коли йде дощ або сніг… Міська влада виклала бордюри, після чого на довгі роки закрила тему. Хоча далі по вулиці Гагаріна, в районі вул. Романа Шухевича, років 6 – 7 тому, десь перед місцевими виборами, була викладена нова бруківка. Саме там, де знаходяться багатоповерхові будинки та «базарчик», а заодно і комерційна нерухомість одного з впливових депутатів міськради.

А ось приватний сектор у мікрорайоні Дравці міській владі вочевидь ніколи не був цікавий. Отож тутешні «тротуари» перетворилися на «катакомби», де люди ламають ноги.

Моя 12-річна дитина днями вже вдруге впала і поламала ногу на цьому «тротуарі». Вперше це було декілька місяців тому. Обидва випадки задокументовані. Місцеві мешканці роками скаржаться на це неподобство та все марно. Неодноразово там травмувались літні люди та інші діти. Проблема посилюється тим, що цей відрізок дороги ніде не можна обійти пішки. Хіба йти по інший бік, що дуже не зручно. Та й тротуари там у подібному стані.


Хтось скаже війна, і не до тротуарів зараз. Але ж дана проблема існувала довгими роками і до війни. А при цьому потребує досить невеликих вкладень. Необов’язково там ставити навіть бруківку. Але хоч розрівняйте! Щоб люди хоча б могли ходити. Хіба у нашого міста нема на це коштів? Як журналіст я добре знаю, що гроші у бюджеті є, і не малі. Ще перед війною у міському бюджеті часто спостерігався профіцит. А це означає, що чиновники не встигають освоювати кошти. Справа у тому, що посадовцям просто бракує уваги до невеликого «неспального» району, електорально нецікавого для наших «великих політиків». І Дравці та інші подібні місця в Ужгороді останніми роками постійно страждають від такого підходу міських чиновників. Це, до речі, стало однією з причин чому навколишні села свого часу не захотіли приєднуватись до Ужгорода, а утворили власні ОТГ. Дравці тоді окремі голови сільрад наводили, як приклад ставлення міської ради до електорально не цікавих околиць міста.

Руслан ФАТУЛА