Закарпатці почали менше одружуватися і більше розлучатися

Закарпаття хоч і вважається побожним регіоном, де під час вінчання клянуться у вірності до самої смерті в церквах, та це не вберігає краян від розриву стосунків. Якщо в перший рік війни у області розлучалися рідше, то торік на такі відчайдушні кроки наші земляки йшли доволі часто. Що ж стосується одружень, то пов’язували себе вузами Гіменея закарпатці поспішали вже не так активно, як позаторік.


Отже, якою була шлюбна статистика в нашому краї у 2023 році? Як змінилися наряди наречених? Які основні причини розлучень? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Вишиванка замість білої сукні і військова форма замість костюму
У 2023 році закарпатці у основному проводили скромні обряди реєстрації замість пишних весіль. У минулому залишилися і білі весільні сукні дівчат. Навпаки зараз у моді національний одяг. Оскільки чимало чоловіків мобілізовано, то все більше наречених з’являлося на реєстрацію у військовій формі.

«В Ужгороді часто на реєстрацію стосунків молоді пари почали приходити у вишиванках, дівчата – у вишитих сукнях. Не можна сказати, що від традиційних нарядів відмовилися всі пари, але все рідше і рідше на нареченій можна побачити саме класичний одяг. У тренді вишиванки у різних варіаціях. І вони не обов’язково білі, але й сині, жовті, червоні, – розповідає «Карпатському об’єктиву» організаторка весільних церемоній із Ужгорода Олена Пагиря. – Хлопці також замість класичного костюму частіше одягають на шлюбні церемонії вишиті сорочки. Якщо наречений служить у ЗСУ, приходить на реєстрацію, як правило, у військовій формі»

Крім того, за словами пані Олени, є ще категорія молодят, яка переконана, що зараз не до святкувань і краще гроші, які б можна використати на гуляння чи наряди, задонатити на добрі справи і зробити щось приємне або потрібне для інших.

«Дехто приходить на реєстрацію у звичному буденному одязі, або ж обирає для церемонії щось таке, що можна ще не раз при необхідності одягнути. Тобто, люди стали більш практичними. Весільну ж сукню не можна одягнути на ювілей до подруги, чи на хрестини до куми. Звісно, в чому йти під вінець – це особиста справа кожної людини і на рівень щастя пари у шлюбі жоден наряд не впливає», – зазначає церемонімейстерка.

Під вінець у 16
А якими ж є підсумки року, що минув? Чи сильно зменшилася кількість одружень та чи набагато розлучень стало більше?

На жаль, ситуація не дуже райдужна. В Ужгороді торік було зареєстровано 1200 шлюбів. До слова, з літа 2023 року до міста долучився й район, тож це вплинуло на кількість реєстрацій. Утім у 2022 році в Ужгороді було украдено більше 1500 шлюбів, а це – значно більше.

У обласному центрі Закарпаття, за словами головної спеціалістки відділу ДРАЦСу в м. Ужгород Ольги Рябінічевої, популярністю користується «Шлюб за добу». Такою послугою торік скористалася третина всіх пар, що вирішила разом стати на рушничок щастя.

Таким чином, до речі, в Ужгороді поєднати долі можна в Закарпатській обласній філармонії, обласному ляльковому театрі, у Закарпатському музеї архітектури і побуту (Ужгородський скансен), або ж у Мукачеві в замку «Паланок». Крім того, по одній локації для миттєвих одружень мають село Кам’яниця та місто Тячів.

Що ж стосується області загалом, що за 11 місяців 2023 року, за даними органів Державної реєстрації актів цивільного стану в Закарпатській області, було зареєстровано 4709 шлюбів. Це – на 1656 менше, ніж було у 2022 році.

У Хусті торік одружилося всього трохи більше трьох сотень пар.

«На жаль, маємо досить неприємну динаміку. Наприклад, у 2021 році ми зареєстрували 641 одруження, у 2022-му – 514, а торік – тільки 343. Навпаки ж кількість розлучень зросла. У 2021 році ДРАЦСом було розірвано стосунки 35 пар і 239 судом, у 2022-му – 46 і 258, а в 2023-му – вже 67 і 317. Як бачимо, з року в рік кількість тих, хто вирішує розлучитися, стає все більшою і більшою», – розповіла «Карпатському об’єктиву» начальниця відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Оксана Росоха.

Також, за її словами, у Хусті торік не було зареєстровано жодного шлюбу з іноземцями. Скоріш за все, на це вплинула війна, адже в попередні роки закарпатки активно одружувалися із американцями, німцями, чехами, словаками і навіть із китайцями.

Крім того, щороку у місті над Тисою одружується до 5 дівчат у 16-річному віці. У минулому році їхня кількість не змінилася. Такі шлюби дозволяються виключно за рішенням суду і підставою найчастіше є вагітність. А от старших за 50 років наречених у 2023 році у Хусті не було.

Чому закарпатські родини розпадаються
Чому закарпатці вирішують розірвати стосунки? Що зазвичай стає причиною розлучень? Хто найчастіше є ініціатором розриву?

«Як би це банально не звучало, але головна причина – не зійшлися характером, – каже «Карпатському об’єктиву» ужгородська психологиня Тамара Куцин. – Принаймні, у позовних заявах саме так вказують ті, хто наважується на серйозні зміни. У більшості випадків ініціюють розлучення саме жінки. Вони в цьому плані більш рішучі та безкомпромісні. Звісно, після першої ж сімейної сварки ніхто не біжить до суду з проханням анулювати шлюб. То такого вчинку потрібно підштовхнути або конкретними діями, або ж навпаки – бездіяльністю».

Але що ж насправді що приховується за шаблонною фразою «не зійшлися характером»?

«Хоча жінки переживають розрив важче за чоловіків, все ж вони більш відкриті для того, аби внутрішні проблеми вирішувати разом із фахівцем, частіше навідуються до психологів. Нерідко люди одружуються імпульсивно і коли починають жити разом, розуміють, що занадто різні. Тоді вони вирішують, що краще йти життям надалі кожен своєю дорогою. Це і є фактично те загальновідоме «не зійшлися характером». Що за цим приховано? І матеріальні непорозуміння, коли один занадто заощадливий, а інший – великий марнотратник, і втручання з боку батьків у справи в молодій родині, і зради, і сварки через власних дітей. На подив, доволі рідко розлучаються ті, хто зазнає у сім’ї насильства, або де партнер зловживає алкоголем», – зазначає фахівчиня.

Найчастіше, на думку пані Тамари, розпадаються молоді родини, які прожили разом 3-5 років.

«Знаю випадки, коли розривали стосунки й на другий день після весілля, і через тиждень, і через місяць. Але найчастіше кризовими стають 3-5 років. У той же час доволі великий відсоток родин розпадається тоді, коли виростають діти. Як кажуть, сивина у голову, а біс – у ребро. Це – і через 20, і через 30, і навіть через 40 років після одруження. Причина – не завжди зрада партнера. Просто людина зрозуміла, що більше не хоче жити так, як раніше і стримуючий фактор (малі діти) більше не є актуальним», – запевняє вона.

На повторний шлюб, за словами психологині, наважується більше половини розлучених.

«Далеко не всі після розриву стосунків хочуть створювати нову родину, однак близько 80% чоловіків і 60% жінок знову вступають до шлюбу. Звісно, не всі однаково переживають розрив і не всі однаково реагують на самотність. Комусь комфортно без партнера, а для когось важливо, аби поруч був хоч хто, тільки щоб не залишатися наодинці з собою. Як би там не було, а… звісно ж… головне, аби людина почувалася затишно – хоч із кимось, хоч одна», – стверджує Тамара Куцин.

Марина АЛДОН