Родовища глини Закарпаття масово скуповує Ахметов: чому олігарх інвестує мільйони у західний регіон

Автор: Іван Горват

Дата: 15.06.2026, 09:30

Стратегічні родовища глини Закарпаття опинилися у фокусі уваги найбільшого інвестора країни через вимушену зміну економічної географії України. Структури Ріната Ахметова протягом останніх місяців масово викуповують ліцензії на видобуток корисних копалин у найзахіднішій області.

Найбагатший українець відкриває абсолютно новий фронт для свого бізнесу, перетворюючи традиційно туристичний край на потужний індустріальний хаб. Інвестиційна компанія UMGI, яка ще з 2006 року керує сировинними активами групи SCM, переносить потужності зі сходу на безпечний захід країни.

Нова географія бізнесу: чому саме Західна Україна?
Тривала війна змусила великий капітал шукати безпечні майданчики для видобутку керамічної сировини, яка раніше масово видобувалася на Донеччині компанією VESCO. Родовища глини Закарпаття стали ідеальною альтернативою для збереження лідерських позицій на європейському та українському ринках.

За даними профільного видання NADRA.INFO, першим гучним кроком стала купівля Ірлявського родовища поблизу Мукачева на торгах «Прозорро.Продажі». Компанія ТОВ «МР Інвест», де 75,5% належить Ахметову, а решта — засновнику Golden Tile Валентину Шеветовському, виграла аукціон Держгеонадр, піднявши ставку до 10 001 000 гривень.

за даними Державної служби геології та надр України, очікувані запаси високоякісної керамічної сировини лише на цій одній ділянці складають близько 1,1 мільйона кубічних метрів.

Мільйонні торги: які саме об'єкти перейшли у приватну власність
Експансія інвесторів у регіоні не зупинилася на одному об'єкті, і вже наприкінці минулого року структури олігарха придбали ще дві великі ділянки. Як повідомляє фінансовий портал LIGA.net, на торгах було викуплено право на розробку надр у кількох районах області.

Компанії Ахметова та партнерів взяли під контроль такі ключові об'єкти:

Ірлявське родовище (Мукачівський район): отримано 10-річний дозвіл на видобуток керамічної глини за 10 млн грн.

Вовківське родовище (Ужгородський район): придбано 20-річну ліцензію за 14,75 млн грн, що вдесятеро перевищило стартову ціну.

Квасівська ділянка (Берегівський район): викуплено право на видобуток дефіцитного первинного каоліну за 2,3 млн грн.

Балансові запаси лише Вовківського родовища оцінюються у понад 5,6 мільйона кубометрів сировини. За оцінками незалежних експертів, цього обсягу вистачить для забезпечення мінімум 25 років безперервного промислового виробництва цегли та будматеріалів.

Перспективи каоліну та дефіцит офіційних даних
Особливий інтерес викликає Квасівська ділянка на Берегівщині, багата на каолін — унікальний тип білої глини. Ця сировина критично необхідна для створення високоякісного фарфору, сантехніки, фаянсу та іншої складної кераміки з високою доданою вартістю.

Проте розробка цієї території вимагатиме від інвесторів додаткових вкладень у детальну геологічну розвідку. Офіційні державні структури наразі не мають точних цифр щодо обсягів залягання породи.

«Державним балансом запасів запаси каоліну первинного Квасівської ділянки не обліковані. В установленому порядку запаси не оцінювались і не затверджувались», — йдеться в офіційному звіті Держгеонадр.

Станом на літо 2026 року, на тлі масштабної відбудови зруйнованої інфраструктури України, попит на будівельну кераміку та цеглу залишається рекордно високим. Зосередження видобутку в безпечному регіоні гарантує стабільність постачання сировини та дає потужний поштовх для економіки всього Закарпаття.

ДЖЕРЕЛО