Плата за власні криниці: В Україні обговорюють "водний" сюрприз для селян

В Україні активно обговорюється потенційний "водний сюрприз" від Уряду. Чутки про те, що селян змусять платити за воду, отриману з власних криниць та колодязів, викликали широкий резонанс. Ця ініціатива безпосередньо стосується мешканців приватного сектору та сільської місцевості, зокрема Закарпаття.

Ситуація нагадує прецедент з оплатою послуги доставки газу, навіть якщо газопровід був прокладений власним коштом. Однак юридичний контекст вимагає чіткого аналізу.

Законодавчий контекст: Свердловини VS Криниці
Резонанс виник на тлі реєстрації у Верховній Раді Проєкту Закону №9020 (Про внесення змін до Кодексу України про надра, лютий 2023).

Справжня мета Законопроєкту №9020:

Головна мета документа полягала не у запровадженні плати за воду з традиційних неглибоких колодязів для домогосподарств, а у забезпеченні раціонального використання надр та посиленні відповідальності за самовільне користування.

Фактично, проєкт пропонував запровадити штрафи для громадян, які бурять глибокі свердловини (за межами дозволеного безоплатного видобутку) без спеціального дозволу (ліцензії).

Загроза: Ліміти споживання та вимога обліку
Поряд із цим, у медіа обговорюється ініціатива запровадження лімітів безоплатного споживання.

За цією інформацією:

Ліміт: Перші два кубічні метри води на місяць можуть бути безкоштовними.

Плата: Весь обсяг, що перевищує цю норму, підлягатиме оплаті за встановленим тарифом.

Облік: Для контролю на громадян, які мають власні джерела водопостачання, буде покладено обов'язок встановити та опломбувати лічильники.

Ця вимога стосуватиметься всіх, незалежно від того, чи вода проведена в будинок, чи використовується лише на подвір'ї.

Юридичний аналіз: Чи є порушенням прав?
Питання потенційного порушення прав виникає з огляду на Конституцію, де всі водні ресурси є власністю Українського народу (ст. 13).

Чинне законодавство:

Податковий кодекс України (ПКУ) нині містить виняток: рентна плата за користування надрами НЕ сплачується землевласниками за видобування підземних вод для забезпечення власних потреб домогосподарств (без обмеження глибини, якщо не перевищуються власні потреби).

Висновки юристів: Спроба скасувати цей виняток або запровадити плату за життєво необхідні обсяги, які громадяни добули власними силами, може бути розцінена як непропорційне фінансове обтяження, що суперечить принципам соціальної справедливості.

Принципова різниця: Місто VS Село
Спроби вирівняти умови з міськими жителями, які платять за воду, є некоректними через фундаментальні відмінності:



Категорія Оплата у місті (централізована) Оплата у селі (криниця/колодязь)
Що оплачується Послуга: забір, очищення, транспортування, обслуговування мереж, водовідведення. Ресурс + власні витрати на створення (копання/буріння), обслуговування та підйом води (насоси, електрика).





Вимога платити за самостійно добуту воду, яка не пройшла централізованої обробки, сприймається як подвійне фінансове навантаження та нерівноправне ставлення, особливо для мешканців Закарпаття, де значна частина населення користується автономним водопостачанням.

Висновок: Новий закон порушуватиме права громадян, якщо він скасує чинний податковий імунітет для неглибоких колодязів, які використовуються для особистих побутових потреб.