Закарпатське золото: реальність та перспективи видобутку поліметалів на Мужіївському родовищі

Єдине в Україні родовище із затвердженими запасами золота на Закарпатті, Мужіївське, попри свій потенціал, тривалий час перебувало в занепаді. Сьогодні ж компанія "Авеллана Металс" відродила тут видобуток, але не золота як такого, а поліметалічних руд, що містять також свинець, цинк та незначну кількість дорогоцінного металу.

Про це в коментарі для "Еспресо.Захід" розповів керівник "Авеллана Металс" Андрій Смолін. За його словами, підприємство, яке отримало дозвіл на користування надрами Мужіївського, а також сусідніх Квасівського та Берегівського родовищ, зосередилося на видобутку цинкового та свинцевого концентратів, у яких присутнє й золото.

"Ми не виробляємо золото, а лише концентрат", – наголосив Андрій Смолін, пояснюючи, що легкодоступне золото на родовищі вже видобуте. Наразі ж залишаються великі обсяги руди з низьким вмістом золота, видобуток якого окремо був би економічно невигідним.

Саме тому компанія виробляє цинковий та свинцевий концентрати, де золото є супутнім елементом. Керівник підприємства зауважив, що якби вони виробляли саме золото, то були б зобов'язані пропонувати його Національному банку України. Проте, для отримання чистого золота з концентратів потрібні додаткові два цикли переробки, а в Україні таких підприємств немає. Вартість подібного європейського заводу оцінюється в 5 мільярдів доларів, що значно перевищує інвестиційний бюджет "Авеллана Металс" у 150 мільйонів доларів, спрямований на розкриття потенціалу родовища.

Андрій Смолін також підкреслив, що навіть об'єднання всіх поліметалічних родовищ України не забезпечило б достатньої сировини для власного плавильного заводу, роблячи його будівництво економічно недоцільним. Він додав, що у випадку видобутку виключно золотої руди, можна було б створити невеликий афінажний завод, як це робила держава раніше.

Окрім того, підприємство розглядає можливість продажу супутніх продуктів, що залишаються після переробки руди, зокрема глинистих та пісочних відходів, які можна використовувати для виробництва екоцегли. Однак, наразі цьому перешкоджає відсутність відповідного законодавства.

Попри окремі законодавчі неузгодження, Андрій Смолін позитивно оцінює українську дозвільну систему у сфері користування надрами. Проте, на його думку, країні бракує "державницького мислення", що яскраво ілюструє трирічне блокування роботи підприємства через рейдерську атаку. Він вважає, що першочергової уваги потребує реформа судової системи, яка наразі дозволяє блокувати діяльність підприємств навіть за надуманими приводами.

Керівник "Авеллана Металс" також відзначив проблеми в системі оцінки дозволів та брак кваліфікованих фахівців у Держгеонадрах, висловивши сподівання на позитивні зміни в галузі після періоду керівництва Романа Опімаха.

Таким чином, Мужіївське родовище на Закарпатті сьогодні є прикладом того, як, попри наявність стратегічно важливих ресурсів, їх ефективне використання залежить від багатьох факторів: економічної доцільності, наявності інфраструктури, законодавчого регулювання та державної підтримки.

Розвиток видобутку поліметалів може стати важливим кроком для економіки регіону та країни, але потребує комплексного підходу та усунення існуючих перешкод.