Херсонські кавуни «попливли»: Чи дочекається Україна закарпатських і на які ціни можна розраховувати

Після підриву Каховського водосховища величезні плантації кавунів опинилися під водою. Зазвичай у попередні роки ця область завжди була найбільшим постачальником «смугастих ягід» у всі області держави. Наразі ж ситуація критична. Спочатку поля затопило, а відтак виникла проблема поливу…


А от на Закарпатті все більше і більше аграріїв обіцяють промислові масштаби кавунів. Так, природні умови для цього у нас непогані, але площ під посіви, на жаль, недостатньо.

У супермаркетах же протягом останніх тижнів почали з’явитися перші кавуни. Кілограм продають по 50-60 гривень. Але якщо плід важить лише 5 кілограмів, то це вже щонайменше 250 гривень. Закарпатці купують перші кавуни не дуже охоче, чекають на свої. Кажуть, що вони за турецькі, грецькі та азербайджанські смачніші, бо більш свіжі, ніж ті, які тижнями транспортуються у спеціальних автомобілях.

Тож коли чекати на перші врожаї і які прогнозують ціни? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

«Смугасті» на Закарпатті починають дозрівати у другій половині літа

На Закарпатті найбільше кавунів вирощують на Берегівщині, на Мукачівщині, на Ужгородщині та на Виноградівщині.

Зокрема, торік один із підприємців, який займався агропромисловим господарством на Херсонщині, взяв у оренду 4 гектари землі в Ужгородському районі. Із гектара йому вдалося зібрати 25-30 тонн кавунів. Вдома в нього показник урожайності був вищим – 45-50 тонн з гектару. Але в цьому році чоловік сподівається на кращий урожай і продовжує розвивати фермерське господарство.

А от Іштван Мезеі із села Велика Бийгань, що на Берегівщині, баштанні вирощує вже чотири роки поспіль. Каже, що також за херсонською технологією, яку перед тим, як приступати до роботи на полі вдома, ретельно вивчив.

«Виростити кавуни непросто. Потрібно дотримуватися певних правил, – розповідає пан Іштван. – Треба мати теплицю, бо ранньою весною у нас цим рослинам не вистачає природного тепла. На жаль, ця весна взагалі була холодною, що негативно позначилося на врожайності. У мене баштанні є декількох сортів і в майбутньому планую експериментувати ще з деякими. Перший урожай в мене взагалі був практично ніяким. Але я не зневірився, а вирішив працювати далі. Уже згодом із 2 гектарів зібрав 78 тонн кавунів. А в минулому році – 90 тонн. Скільки буде зараз – говорити поки зарано, урожай ще не дозрів. Попередньо планую перші кавуни куштувати наприкінці липня, десь числа 20-го. У першій половині літа баштанні у нас не дозрівають, треба більше сонця».

За словами чоловіка, загалом кавун – рослина досить капризна і без спеціальних знань братися його вирощувати не варто.


«Баштанні люблять вологу, тому довелося обладнати систему крапельного поливу. У нас часто бувають посушливі періоди і на рослинах це позначається негативно. Тому без поливу аж ніяк не обійтися! Крім того, ґрунт повинен бути піщаним, потрібно подбати і про добрива, і про якісне насіння. Та й роботи на полі цілий рік достатньо, бо хоч і використовую спеціальну мульчуючу плівку, але з бур’янами боротися все одно доводиться. Між іншим, усі ці матеріали із року в рік дорожчають, плюс – збільшуються витрати на систему поливу. Тож опустити ціну в цьому році навряд чи вдасться», – наголошує фермер.

Торік у чоловіка кавуни купували переважно місцеві гуртовики. Брали по 25 гривень за кілограм, а продавали на ринках по 30. Скоріш за все, у цьому сезоні ціна нижчою не вийде… Крім того, збувати продукцію закарпатські аграрії розраховують на ринках області і ніхто не сподівався на те, що в інших куточках держави виникне проблема з баштанними. Тож про забезпечення всієї України кавунами мова не йде, хіба що в невеликих обсягах.

А от закарпатці з великим нетерпінням очікують саме на місцеву продукцію. Одні вважають, що на смак наші баштанні кращі за привозні (принаймні із-за кордону), інші ж просто щиро прагнуть підтримати земляків, які незважаючи на складнощі, працюють, не покладаючи рук.

Кращого за власні кавуни нічого немає

Діана Кіш із Виноградова на херсонські кавуни й не сподівалася. Вона вже другий рік поспіль вирощує баштанні вдома самостійно.

«За фахом я економістка, не аграрій, але мені дуже подобається поратися на землі. Завжди експериментую з ягодами та городиною. Маю по кілька стебел помідорів, але всі вони різних сортів, загалом – їх у мене цілих 12. Так само з картоплею, огірками, капустою та цибулею. Баштанні спало на думку виростити після того, як дізналася про фермера з Берегівщини. Зрозуміла, що якщо він зміг, зможу і я, бо природні умови дозволяють. Почала шукати інформацію в Інтернеті, читати, досліджувати, переписуватися з тими, хто вже має певний досвід і… сміливо ризикнула», – поділилася закарпатка думками з «Карпатським об’єктивом».

На жаль, для улюбленого заняття у виноградівчанки зовсім невелика ділянка, тому про вирощування якихось культур у великих обсягах вона навіть не задумується.

«У мене всього 5 соток землі і під сад, і під город. Сильно «розігнатися» не можу, але всього потроху усе ж вирощую. Якщо місцевий клімат підходить для кавунів, то просто гріх було не спробувати. У минулому році баштанні ми не купували. Сміливо пригощала соковитим солодким кавуном як чоловіка, так і трирічну донечку. Усім смак сподобався. Нахвалювали навіть знайомі. Я багатьох пригощала, бо не могла нарадітися тому, що мені вдалося досягти бажаного результату. Загалом, вважаю, що урожай був непоганим, як для першого разу. Я зібрала штук 40 кавунів. Були й маленькі між ними, були й величезні, але більшість – середні за розмірами», – запевнила вона.

Діана дивується, чому раніше мало кому спадало на думку вирощувати на Закарпатті «смугасті ягоди».

«Я боялася, що кавуни не дозріють, але вони справді видалися напрочуд солодкими і ароматними. Так, роботи з ними чимало, треба весь час поливати, навесні прикривати плівкою… але результат того вартий. Мені досить дивно, чому років 10-20 тому цього ніхто з наших земляків не робив, адже клімат у нас цьому сприяє. У цьому році, щоправда, весна була аномально холодною, тож на урожаї це може позначитися. Але, сподіваюся, літо буде спекотним і баштанні дозріють хоча б у серпні», – зізналася Діана Кіш.


Закарпатка впевнена, що кращого за кавуни, вирощені власними руками, нічого немає.

«Раніше, коли я купувала кавуни, зізнаюся чесно, бувало всяке. І отруєння мала, і алергію. Дитині б боялася таку продукцію давати, бо багато хто з фермерів обробляє урожай хімією… не шкодуючи… Покупці про це не знають, якість на ринках мало де перевіряється, от і виникають неприємні ситуації. Тому зараз я спокійно годую Лізу будь-якими баштанними, не боюся, що дитина отруїться, що в неї буде розлад травлення чи інші проблеми, бо все вирощую самотужки. Загалом відмовлятися від кавунів ні в якому разі не варто, бо вони є неймовірно цілющими. Так, як ці ягоди, нирки не почистить жоден аптечний препарат. Крім того, кавуни дуже добре діють на серце, знижують тиск, можуть полегшити м’язовий біль, із них можна робити маски для шкіри, вони омолоджують і не дозволяють набрати зайвих кілограмів. Ці плоди ідеально підходять для людей із цукровим діабетом, дуже багаті на вітаміни, здатні просто покращити настрій. Із цих дивовижних баштанних можна готувати різні десерти, а зі шкірок робити цукати», – запевнила виноградівчанка.

Діана Кіш дала й кілька порад для закарпатців про те, як перевірити, який кавун краще купувати.

«Зрілі кавуни мають яскраво-зелений або темно-зелений колір. Уникайте кавунів з блідою або пожовклою шкіркою, це можна свідчити про недостатнє дозрівання. Також не варто купувати плід, на шкірці якого є восковий наліт, вибирайте ті, які не можна проколоти нігтем, бо у стиглих баштанних «панцир» твердий. Якщо «хвостик» мокрий і зелений – плід точно ще мав рости у полі.

Можна перевірити і чи не нашпигований кавун «хімією». Для цього попросіть розрізати його навпіл. Якщо зріз занадто гладенький і крупинки на ньому не виділяються, це може свідчити про досить високий вміст у баштанному нітратів. Якщо колір м’якоті яскраво-червоний, але в ньому простежуються помаранчево-жовті прожилки, це теж має вас насторожити. Якщо кавун ви все ж купили, принаймні протестуйте його вдома. Для цього опустіть шматок м’якоті у посудину з гарячою водою і залиште на декілька хвилин постояти. Якщо вода залишиться прозорою, кавун можна їсти, якщо порожевіє, а м’якоть розвалиться – ні в якому разі не вживайте такі плоди», – запевнила вона.

Як і інші закарпатці, Діана з нетерпінням чекає на дозрівання кавунів. Вона сподівається, що цьогорічні врожаї у області будуть хорошими та перекриють потреби у привозних баштанних.

Марина АЛДОН