Офіційна відповідь на статтю "Брехня для атаки на Україну..." та наклепи на "Новини Закарпаття"

травня 31 / 2025

Ми, редакція видання "Новини Закарпаття" та особисто Микола Староста, вважаємо за необхідне рішуче відповісти на відверто упереджену та маніпулятивну статтю "Брехня для атаки на Україну. Як у Орбана створили фейк про "заборону" партії угорців Закарпаття", опубліковану на ресурсі "Європейська правда" за авторством Сергія Сидоренка. Ця публікація є не лише спробою дискредитації нашого видання, а й свідомим спотворенням фактів з метою створити штучний конфлікт та виправдати власні упередження.

Перш за все, категорично відкидаємо звинувачення у "генеруванні фейків" та "допомозі угорському уряду генерувати фейки та шкодити українській державі". Такі заяви є безпідставними та є результатом або некомпетентності, або цілеспрямованої спроби звести рахунки з незалежним медіа.

Розглянемо ключові моменти, які, на нашу думку, були викривлені автором статті:

Про "фейк" та "заборону" КМКС:

Автор акцентує увагу на тому, що "Новини Закарпаття" нібито опублікували "новину про намір України заборонити угорську партію" і що це був "фейк". Проте, як сам автор змушений був оновити у своїй статті, Микола Староста чітко заявив, що це було "припущення, а не твердження!" і "у заголовку матеріалу на НЗ вжитий знак запитання". Це принциповий момент, який автор статті, незважаючи на зроблене оновлення, свідомо ігнорує у загальному наративі. Заголовок нашого матеріалу містив питання, що апріорі відрізняє його від категоричного твердження. Будь-який добросовісний читач та журналіст має розуміти різницю між запитанням та доконаним фактом.

Ми дійсно публікували матеріал, що базувався на інтерв'ю депутата Закарпатської обласної ради Роланда Цебера. Ми посилалися на його висловлювання, що є звичайною практикою в журналістиці. Те, як інші угорські медіа інтерпретували цю інформацію, і чи зробили вони це свідомо чи ні, не є зоною нашої відповідальності. Ми не можемо нести відповідальність за дії інших медіа, тим більше, коли вони оперують іноземною мовою та інтерпретують наш матеріал.

Про зміст інтерв'ю Роланда Цебера:

Автор статті стверджує, що "у самому інтерв'ю про цю заборону немає ані натяку!". Це є або результатом недбалого прочитання, або свідомою маніпуляцією. У політичному дискурсі часто використовуються натяки, припущення та обговорення можливих сценаріїв, а не лише прямі заяви. Завдання журналістів – інформувати про різні точки зору та потенційні розвитки подій. Наші "джерела", про які йдеться у статті, могли інтерпретувати слова депутата з певної перспективи, і ми мали право це припустити. Журналістика полягає в тому числі і в тому, щоб аналізувати приховані сенси та можливі наслідки.

Про "злагодженість дій з урядом Угорщини":

Звинувачення у "злагодженості дій з урядом Угорщини" та навішування ярликів на кшталт "зливні бачки" є абсолютно неприйнятними та образливими. "Новини Закарпаття" є незалежним виданням, яке працює виключно в інтересах українського суспільства та регіону. Ми не отримуємо вказівок від жодних іноземних урядів і не є їхніми агентами впливу. Подібні наклепи є прямою атакою на свободу слова та незалежну журналістику в Україні.

Ми не відповідаємо за те, з якою швидкістю та яким чином угорські медіа підхоплюють ту чи іншу інформацію. Це є їхня редакційна політика та їхня відповідальність. Звинувачувати нас у тому, що інформація, оприлюднена нами з припущенням, швидко поширилася в Угорщині, – це як звинувачувати вітер за те, що він розніс насіння.

Про "репутацію" та "пересторогу закарпатських медійників":

Автор статті посилається на анонімних "закарпатських медійників", які "ставляться з пересторогою і кажуть, що не вперше змушені спростовувати поширювані НЗ фейки". Це є класичним прикладом узагальненого та бездоказового обвинувачення. Якщо існують конкретні випадки "спростування фейків", то автор мав би їх навести. В іншому випадку, це є не більше ніж порожнім наклепом, покликаним створити негативний імідж нашого видання.

Про мотиви та контекст:

Ми розуміємо, що стаття "Європейської правди" намагається вписати нашу публікацію в ширший контекст "гібридної війни" та передвиборчої кампанії в Угорщині. Однак, робити нас "козлами відпущення" для пояснення складної політичної гри є некоректно та непрофесійно. Наше завдання – висвітлювати події та думки, що стосуються Закарпаття, і ми робимо це, керуючись принципами об'єктивності та інформування.

Замість того, щоб шукати "агентів" та "зрадників" серед українських медіа, можливо, "Європейській правді" варто було б зосередитися на більш глибокому аналізі коренів українсько-угорських відносин та ролі угорської пропаганди в цьому контексті, не перекладаючи відповідальність на локальні видання.

Ми розглядаємо статтю Сергія Сидоренка як упереджену спробу дискредитації видання "Новини Закарпаття" та особисто Миколи Старости. Вона базується на викривленні фактів, навішуванні ярликів та відвертому наклепі. Ми вимагаємо спростування безпідставних звинувачень та дотримання журналістських стандартів. Наше видання продовжить працювати, інформуючи суспільство про події на Закарпатті, і не дозволить подібним атакам вплинути на нашу редакційну політику.

І головне ми писали про ймовірно заборону політичної партії угорців КМКС, а не культурного товариства, як ідеться в заяві МЗС України та дописі журналіста! Декому перед тим,як щось "писати" треба вивчити політологію та розібратися чим громадська організація відрізняється від політичної!