Кібершахраї в Івано-Франківську: як міжнародна операція Scammer викрила схему на 15 мільйонів

Кібершахраї в Івано-Франківську стали центральною фігурою масштабного міжнародного розслідування, яке об’єднало зусилля українських та латвійських правоохоронців. Те, що починалося як поодинокі скарги на зникнення коштів з банківських карток у Ризі, перетворилося на розкриття розгалуженої мережі кол-центрів, що базувалися в самому серці Прикарпаття.

Поки тисячі українців щодня донатять на армію, окремі молодики вирішили побудувати «бізнес» на довірі європейців. Масштаби цинізму вражають: зловмисники не просто крали гроші, вони грали ролі офіцерів поліції та банківських клерків, позбавляючи людей останніх заощаджень.

Схема «Scammer»: від психологічного тиску до виведення готівки
Міжнародна операція під кодовою назвою «Scammer» виявила складну ієрархію злочинної групи. Організатори зробили ставку на соціальну інженерію — метод маніпуляції, де головною зброєю є не хакерський код, а людський фактор.

Оператори кол-центрів, володіючи іноземними мовами, телефонували громадянам Латвії. Сценарій завжди був ідентичним: «Ваш рахунок під загрозою, зафіксовано підозрілу транзакцію». Для переконливості шахраї представлялися співробітниками латвійської поліції або служби безпеки банку.

Налякані жертви, прагнучи зберегти кошти, добровільно передавали дані для входу в онлайн-банкінг. Як тільки паролі опинялися в руках зловмисників, гроші миттєво зникали, розчиняючись у мережі підставних рахунків.

Роль «дропів» та івано-франківський слід
За даними слідства, ключову роль у легалізації вкрадених коштів відігравали двоє молодих жителів Івано-Франківська, 2001 та 2002 років народження. Попри юний вік, вони налагодили чітку логістику фінансових потоків.

Перебуваючи на території Латвії, фігуранти шукали так званих «дропів» — осіб, згодних за невелику винагороду відкрити банківські рахунки на своє ім'я.

Отримавши повний контроль над картками цих осіб, молодики використовували їх для транзиту вкрадених євро.

Згодом кошти знімалися готівкою або переводилися в криптовалюту, щоб максимально заплутати сліди для фінансового моніторингу.

Наразі правоохоронці підтвердили факти ошуканства понад 20 громадян Латвії. Загальна сума збитків сягає 300 тисяч євро, що за нинішнім курсом становить близько 15 мільйонів гривень.

Обшуки та міжнародна координація
Фінал цієї історії розгорнувся в березні, коли спокійні вулиці Івано-Франківська стали місцем проведення спецоперації. Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції спільно з кіберполіцією та колегами з Департаменту боротьби з кіберзлочинністю Латвії провели серію обшуків.

У квартирах фігурантів вилучили:

комп’ютерну техніку з доказами несанкціонованих входів у банківські системи;

мобільні телефони, що використовувалися для координації «дропів»;

чорнові записи та банківські картки європейських фінустанов.

Координацію дій забезпечували офіцери зв’язку України в Європолі. Це дозволило правоохоронним органам двох країн діяти синхронно, не залишаючи зловмисникам часу на знищення цифрових доказів.

Думка експерта: чому соціальна інженерія досі працює?
Фахівці з кібербезпеки зазначають, що успіх подібних схем базується на дефіциті часу та штучно створеному стресі.

«Шахраї використовують так званий "ефект терміновості". Коли людині кажуть, що її гроші зникають прямо зараз, раціональне мислення відключається. Важливо пам'ятати: жоден справжній поліцейський або працівник банку ніколи не запитає ваш пароль або код із SMS», — коментує експерт з інформаційної безпеки Олег Данилюк.

Правові наслідки та майбутнє справи
Фігурантам уже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 195 Кримінального кодексу Латвійської Республіки (легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом). Українська сторона також розглядає можливість додаткової кваліфікації за статтями про шахрайство та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.

Наразі триває досудове розслідування. Слідчі перевіряють причетність затриманих до інших аналогічних злочинів на території Євросоюзу. Майно підозрюваних може бути заарештоване для відшкодування збитків потерпілим.

Ця справа стала потужним сигналом: кордони більше не є перешкодою для правосуддя. Кіберзлочинність не має національності, але вона має конкретні імена та наслідки.