«Бусифікація» поза законом: як ТЦК та поліція мають взаємодіяти з військовозобов’язаними

В Україні триває вдосконалення мобілізаційних процесів. Одним із пріоритетів є викорінення так званої «бусифікації» — примусового обмеження волі громадян представниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Юристи та офіційні особи нагадують: чинне законодавство чітко розмежовує повноваження військових і правоохоронців.

Межі повноважень ТЦК та СП
Згідно із законом про мобілізаційну підготовку, представники ТЦК не мають повноважень самостійно затримувати громадян або обмежувати їхню свободу пересування.

Головні функції центрів комплектування:

військовий облік;

оповіщення (вручення повісток);

організація медичних оглядів (ВЛК).

Як зазначає Ольга Решетилова, голова правління «Медійної ініціативи за права людини», будь-яке адміністративне затримання має здійснюватися виключно силами Національної поліції України за наявності даних про розшук особи в базі «Оберіг». Протоколи, оформлені без участі поліції, є юридично нікчемними.

Роль поліції та право на захист
Процедура затримання за порушення правил військового обліку регламентується статтями 260–262 КУпАП. При затриманні поліція зобов’язана:

Скласти відповідний протокол.

Негайно повідомити Центр безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

Це гарантує громадянину право на адвоката безпосередньо під час процесуальних дій. Відповідно до Постанови Кабміну №560, участь поліції є обов’язковою у разі примусового супроводу особи до ТЦК. Самостійні дії військових у таких випадках можуть кваліфікуватися як незаконне позбавлення волі або перевищення службових повноважень.

Цифровізація та громадський контроль
Для мінімізації конфліктів та корупційних ризиків військове керівництво впроваджує цифрові інструменти. Додаток «Резерв+» дозволяє оновлювати дані дистанційно, що значно зменшує кількість прямих контактів з ТЦК.

Важливі аспекти реформи:

Прозорість: Залучення органів місцевого самоврядування до нагляду за врученням повісток.

Контроль: Посилення перевірок дій посадових осіб через зростання кількості скарг у 2024–2025 роках.

Законність: Правозахисники наголошують, що ефективна оборона можлива лише за умови неухильного дотримання прав людини.