Україна готує закон про "ворожі" IT-продукти: чи загрожує це Telegram та іншим сервісам?

В Україні активно розробляється законопроєкт, покликаний посилити кібербезпеку країни шляхом заборони використання та розповсюдження так званих "ворожих програмних продуктів та засобів інформатизації". Пояснювальна записка до законопроєкту вже оприлюднена, і вона відкриває шлях до безпрецедентних кроків у сфері інформаційної безпеки, потенційно зачіпаючи популярні онлайн-сервіси, зокрема Telegram.

Основна мета нового закону – створити чіткий правовий механізм для ідентифікації та заборони будь-якого програмного забезпечення чи IT-засобів, що можуть становити загрозу національній безпеці України. Це пряма відповідь на триваючу гібридну агресію, під час якої ворожі суб'єкти активно використовують інформаційні технології для втручання в державні процеси та деструктивного впливу.

Наразі українське законодавство не має ефективних інструментів для класифікації та оперативного виведення з обігу такого шкідливого ПЗ. Цей законопроєкт має на меті заповнити цю прогалину.


Законопроєкт передбачає визначення термінів "ворожий програмний продукт" та "ворожій засіб інформатизації". Критерії, за якими вони будуть класифікуватися, включатимуть:

Бенефіціарне володіння: Чи пов'язані власники з державою-агресором або її союзниками.

Походження та авторські права: Країна-розробник та правовласники.

Наявність у відкритих переліках заборонених рішень: Якщо продукт вже визнаний небезпечним іншими країнами.

Використання для збору чи передачі даних у спосіб, що загрожує безпеці України: Цей пункт є найбільш широким і потенційно може стосуватися будь-якого сервісу, що використовується для деструктивної діяльності.


Ключову роль у процесі відіграватиме Кабінет Міністрів України, який затверджуватиме переліки "ворожих" продуктів. Ці переліки вестиме Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України і вони будуть відкритими.

Пропозиції щодо включення або виключення продуктів до цих списків матимуть право подавати Служба безпеки України (СБУ) та Національний банк України. З огляду на неодноразові занепокоєння української влади щодо Telegram як потенційного каналу для поширення дезінформації та координації ворожих дій, ймовірно, саме цей месенджер стане одним із перших, хто потрапить під пильну увагу СБУ.


Законопроєкт передбачає поступове виведення ворожих продуктів з використання до 1 січня 2030 року.

Після затвердження переліків, закупівля та використання забороненого ПЗ буде суворо обмежена для:

Органів державної влади

Суб’єктів критичної інфраструктури

Підприємств оборонного сектору

Учасників платіжних систем

За порушення цих вимог передбачені фінансові санкції у розмірі 2% від загального річного обороту суб’єкта господарювання.

Чи загрожує це Telegram?

Хоча Пояснювальна записка прямо не називає Telegram, його доля буде залежати від інтерпретації та застосування зазначених критеріїв. Зважаючи на публічні заяви українських силовиків про використання Telegram для поширення російської пропаганди та збору розвідувальної інформації, цей месенджер цілком може бути визнаний "ворожим засобом інформатизації".

Якщо це станеться, його використання буде заборонено для державних органів та об'єктів критичної інфраструктури. Наслідки для широких верств населення та бізнесу, які активно використовують Telegram, поки що не уточнюються, але визнання месенджера "ворожим" може стати підставою для подальших, ширших обмежень.


Прийняття цього закону стане значним кроком у посиленні кіберзахисту України. Він має сприяти прозорості у формуванні списків заборонених програм та посилити координацію між відомствами у сфері кібербезпеки.

Чи готові українці до можливих змін у використанні звичних онлайн-сервісів? Чи зможе цей закон ефективно захистити інформаційний простір від зовнішніх загроз? Це питання, відповіді на які ми отримаємо найближчим часом.