Розвиток вітрової енергетики в Карпатах: як ВЕС впливають на навколишнє середовище?

Через регулярні атаки російського ворога на нашу енергетичну інфраструктуру у країні спостерігається дефіцит електроенергії, унаслідок чого застосовуються масові вимкнення світла. За оцінками експертів галузі, допомогти у відповідній ситуації можуть вітрові електростанції.

Водночас навколо цієї теми існує чимало міфів, повʼязаних із завданням шкоди навколишньому середовищу.

Еколог, орнітолог і технічний директор групи компаній MCL Group Ярослав Ковган, який займається екологічним аудитом, ділиться: перед початком будівництва вітрових електростанцій здійснюється низка досліджень. Робиться це для переконання в тому, що ВЕС будуть безпечними як для людей, так і тварин чи птахів.

Проведення досліджень

За словами пана Ярослава, спершу здійснюються дослідження обраної місцевості для будівництва ВЕС за попередньо відомими науковими матеріалами. Після цього група фахівців виїжджає до відповідної території. Там вони складають і звіряють карти, перевіряючи, наскільки наявна ситуація відповідає попереднім дослідженням. Далі, як каже технічний директор групи компаній MCL, експерти розробляють програму моніторингу — план того, над чим здійснюється дослідження, яким чином, у який період тощо.

Еколог наголошує, що до складання плану долучаються різні фахівці: орнітологи, ентомологи, хіроптерологи тощо, які аналізують свою частину. Як правило, подальші дослідження мають охопити всі сезони: наприклад, для орнітофауни є періоди активної міграції чи зимівля.

За словами фахівця галузі, на Закарпатті його команда експертів застосовує методологію досліджень, розроблену Фондом охорони природної спадщини Шотландії. Суть полягає в тому, що у необхідну кількість сесій по три години, фахівець фіксує прольоти птахів, їхню висоту, вид, поведінку тощо.

«На Закарпатті в нас було понад 750 годин досліджень на рік проведено. Це з урахуванням того, що це не вся ця інформація збирається. Сама методологія, яка надає таку формулу, називається модель ризику зіткнення. Тобто можна математично підрахувати, що на конкретному вітрополі в майбутньому з певними параметрами вітру турбін з визначеними параметрами прольоту птахів буде втрачено така-то кількість конкретного виду, то це уже власне емпіричні наукові дані, які можуть дозволити стверджувати чи заперечувати, що це місце підходить або ні, — пояснив експерт.

Вплив ВЕС на навколишнє середовище

Як пояснив пан орнітолог, насправді будь-яке втручання людини до природи: чи-то прокладання дороги, чи-то сільськогосподарська діяльність тощо — це антропогенний вплив. Відповідно будівництво вітрових електростанцій також змінює навколишнє середовище.

Однак, як відмітив Ярослав Ковган, сучасні технології дозволяють контролювати рівень впливу на природу. До прикладу, у разі фіксації певних ризиків, зокрема для птахів, у конкретний час очікуваного їхнього прольоту фахівці можуть вимикати необхідні турбіни для мінімізації шансів заподіяння шкоди.

«Сучасне обладнання дозволяє автоматично фіксувати проліт. Тобто, якщо ми не маємо достатньо інформації або, наприклад, не вдалось зафіксувати, але ми точно знаємо, що вони тут мають летіти, то встановлюється обладнання, яке фіксує проліт цих птахів і дозволяє вимикати турбіну до зіткнення. Це європейська практика саме для потенційно вразливих територій. Наприклад, якщо поруч є водно-болотні угіддя», — сказав він.


Переваги вітрових електростанцій для України

Варто зауважити, що наразі, коли в Україні масово застосовуються відключення світла, ВЕС мають основну перевагу — вони допомагають боротися з нестачею електроенергії через удари рф по енергетичній інфраструктурі. Експерт пояснив: об’єкти вітрової енергетики не такі сконцентровані, як, до прикладу, сонячні батареї, тож окупантам проблематичніше поцілити по них.
«Відстані між вітряками від 500 до 700 метрів. Навіть у випадку, коли кацапи почнуть стріляти по ВЕС, то вони будуть вимушені витрачати більше снарядів. Більше шансів, що ті не влучать по усій станції. Виведення з ладу однієї турбіни не означає виведення з ладу всього вітряка», — зауважив пан Ярослав.

Водночас він зазначив, що робота вітрових електростанцій завдає найменшої шкоди довкіллю, порівняно з іншими та залишається наразі найбільш ефективною щодо розподілу ресурсів.

«Хоча ВЕС, напевно, одне з найменш шкідливих і найбільш ефективних рішень взагалі для України. Оскільки у нас обмежене видобування власних ресурсів, тобто газу, вугілля. Усе-таки я б змінив це все відновлюваними джерелами. Воно не потребує використання і виснаження ресурсів. Це більше про відновлювані джерела, а не про важливість вибору невичерпної енергії», — додав він.

Згідно зі слів експерта, попри те, що будь-яке втручання людини до природи, зокрема й будівництво вітрових електростанцій, є антропогенним впливом і змінює навколишнє середовище, робота ВЕС завдає найменшої шкоди довкіллю. Крім того, наразі основна перевага, яку мають відповідні станції, — це боротьба з нестачею електроенергії через удари рф по енергетичній інфраструктурі.