Подивись на себе голого та доторкнись до свого тіла: відверте інтерв'ю про сексуальність

У сучасному українському суспільстві тема сексу досі дуже табуйована. Більшості дорослим соромно говорити про цей природний процес не лише зі своїми дітьми, а й між собою.

Під час розмови з психотерапевтом Володимиром Станчишиним Здоров'я 24 розібралося, чому так сталося, пише 24 канал.


Цьогоріч на молодіжному форумі "Молодвіж 2020" психотерапевт Володимир Станчишин говорив на тему сексу та сексуальності. Всі місця у залі були зайняті. Це свідчить про те, що сучасна молодь хоче прагне отримати відповіді на свої питання. Чудово, що у наш час підлітки мають доступ до усієї необхідної інформації та вчаться вільно говорити про секс. Втім, було б значно краще, якби усі необхідні знання вони отримували з дитинства.

Під час лекції деякі слухачі не соромилися ставити питання. Але переважно запитання були простими. Підлітки питали у психотерапевта, де вони можуть почитати інформацію на тему сексу та як вільно говорити про нього з друзями. Але перш ніж зачепити тему сексуальної освіти, трішки пояснимо, що таке сексуальність та чому секс – це важливо.

Що таке сексуальність і як вона проявляється
За словами Володимира Станчишина, сексуальність починається там, де є здорова самооцінка.


Володимир Станчишин
“Сексуальність – це все. Тому я люблю тему сексуальності, адже це про нашу ідентичність, про нашу стать, орієнтацію, гендерну соціальну роль, гендерну ідентичність, відчуття себе самого. Тому в кінцевому понятті сексуальність – це питання ідентичності. Припустимо, ви дівчина, ви одягнені в спідницю й у вас фарбоване волосся. Це про сексуальність”.
Тобто сексуальність – це те, ким ми є, як ми себе представляємо, ким ми себе усвідомлюємо. А сам секс – це лише один з аспектів сексуальності в широкому сенсі.

Секс – це норма. Але чи нормально його не хотіти?
Нашому суспільству важливо усвідомити, що секс – це нормально. Це природний процес, головною метою якого є продовження роду. Але, як зауважив психотерапевт, отримувати задоволення від статевого акту і від свого партнера – не менш важливо.


Володимир Станчишин
“ Не потрібно боятися досліджувати своє тіло. Розуміти, як воно функціонує, чого хоче, як відчуває себе краще, а як гірше. Якщо ви адекватно сприймаєте себе, то у вас не буде тривог чи думок, що те, що ви робите, – неправильно чи соромно ”.

Станчишин підкреслив, що бути асексуальним – це теж нормально. Не варто плутати асексуальність з не сексуальністю, коли людина відмовляється від сексу через особисті страхи та тривоги. Асексуальність – це лише відсутність бажання займатися сексом і лікувати цей стан не потрібно.

Також психотерапевт наголосив на тому, що усі види сексуальних орієнтацій вважаються традиційними. Вони є цілком природними та існували завжди. Тобто ким би ви не були: гетеро-, гомо- або бісексуалом – це природно і лікувати це не потрібно. Ба більше, жодна з цих орієнтацій у психотерапії не лікується.

Також нормально мастурбувати. Адже це своєрідна форма сексу, лише з самим з собою. Немає нічого поганого у тому, аби приносити задоволення своєму тілу. Це бажання цілком природне, тож його необхідно приймати. Мастурбація – це нормально як і для підлітків, так і для дорослих. Як і серед самотніх людей, так і серед тих, що в парі. Ця звичка стає нездоровою лише тоді, коли вона заважає жити.


А якщо ж партнер погано ставиться до того, що його половинка полюбляє побути з собою на одинці, тоді ці питання необхідно проговорювати. Якщо компромісу досягти не вдається, варто звернутися до спеціаліста, який допоможе врегулювати стосунки.




До слова, цілком нормально не займатися сексом до весілля або не мастурбувати, дотримуватись правил, встановлених соціумом чи релігією. Але лише у тому випадку, якщо це справді вибір людини й він не приносить їй жодного дискомфорту.

Коли слід звернутися до психотерапевта
Фахівець радить звертатися до психотерапевта лише в тому випадку, якщо ваші прояви сексуальності (або асексуальності) створюють проблеми в стосунках з партнером чи партнеркою. Або ж якщо ви самі відчуваєте внутрішній дискомфорт.

Чому в радянському союзі не було сексу?
Історично українці досить розкута та сексуальна нація. Втім, під час СРСР це дещо втратилося. Нині ж у нашій країні триває пострадянський етап і тема сексуальності розвивається наново. Але чому ж в радянському союзі не було сексу?

Відповідь психотерапевта однозначна. Бо секс – це свобода. А там де існує свобода, там вона буде не лише в сексі, а й в думках, виборі, вираженні. Де свобода, там немає тоталітарного режиму. Тож СРСР обмежував свободу у всьому.


Володимир Станчишин
“Ми всі гарні піонери, комсомольці, комуністи. І є лінійка, по якій ми мусимо йти. І все, що виходить за межі цієї лінійки, може зруйнувати систему. Якщо ми дозволимо розвиватись одній ланці, вона може підтягнути інші. Розвиток сексу – розвиток кіно, розвиток свободи, розвиток мислення, розвиток індивідуальності. В радянському союзі обмежували не сам секс, як такий, а сексуальність, як вираження себе".
Сексуальність – це не лише про секс. Це про те, хто ми такі. Це свобода робити й не робити щось, це про нашу індивідуальність.

Як зазначив Станчишин, наші батьки виховувались у цій системі, але і сексом до шлюбу займались, і зраджували. І, звісно, в радянські часи теж були всі види сексуальної орієнтації. Просто на поверхні був комсомолець і комуніст, але під нею було те, що ми маємо сьогодні.




Як і всі люди, наші батьки займаються сексом, але про це не говорять. І якщо людина про щось не говорить – тоді на ту тему в неї бракує знань. Тож зрозуміло, чому ми не можемо отримати свободу в сексі й повноцінне задоволення від цього процесу.

І тепер, коли ми досі не можемо вільно та вголос вимовити слово "секс", західне суспільство говорить не лише про те, аби відстоювати усі права сексуальних меншин, людей з різною орієнтацією тощо. Перед усім воно наголошує – будьте особливістю, будьте індивідуальністю. І, звісно, в сексі теж.


Володимир Станчишин
“Наше покоління вже інше. Ми вже сьогодні могли говорити про секс в аудиторії. Я говорив слово мастурбація і мене не заарештували. Тому я думаю, що ми вже на шляху до цієї свободи. Нам вже не треба подолати ідею, чи можна мастурбувати. Тепер нам треба подолати думки на кшталт "чи можу я про це говорити", "чи можу займатись сексом", "чи можу я мати іншу орієнтацію". Я думаю, сьогоднішнє завдання – прорвати цю пелену говоріння. І коли ми прорвемо цю пелену говоріння, все стане на свої місця".
Чому з дітьми важливо говорити про секс і як цю розмову почати
Вчасна сексуальна освіта може вберегти дитину від багатьох психологічних травм та непорозумінь.

Ми думаємо і виховуємо в дитині сексуальність з того моменту, коли нам кажуть, хлопчик це чи дівчинка. Тобто вже існує соціальна гендерна ідентичність, адже ми обираємо інші іграшки, інший одяг. Сексуальність – це й про стать. Про те, ким дитина себе вважатиме.

Через деякий час після народження діти розуміють, що є відмінності. Вони бачать одне одного голими й у них виникають питання. Коли хлопчик усвідомлює, що він хлопчик, а дівчинка, що вона дівчинка. Коли вони розуміють, в чому полягають ці відмінності, у них з'являється соціальна стать.

Згодом діти починають ставити питання на кшталт "звідки ми взялися", тож це чудовий шанс все пояснити. Володимир Станчишин радить не нехтувати підручниками, адже зараз на ринку є дуже багато хороших книжок, у яких всі ці моменти добре описані.

Також дуже важливо говорити з дитиною на ранньому пубертаті. Готувати її до того, що відбуватиметься з її тілом. Що десь виросте волосся, або, якщо це дівчина, у неї почнеться менструація. Менструація це те, про що потрібно пояснити доти, доки вона не почалась.




Якщо з дитиною вже буде налагоджена відверта комунікація, то це не становитиме проблеми. Можна сказати: "Вибач, я не вчасно зайшов/зайшла в кімнату. Але це добре, тепер я знаю, що потрібно стукати, тому я старатимусь більше так не робити".

Для того, аби батьки з дітьми могли про це легко говорити, це має бути легко для самих батьків. Тож важливо, аби батьки також спілкувались між собою про секс.

А якщо ж вас тривожить те, що ви застали дитину за мастурбацією, то потрібно добре подумати, чому виникає ця тривога і чому вам так незручно. Якщо мастурбація для вас це щось незручне, отже треба поміняти ставлення до самої мастурбації.



Станчишин розповів, що перше, що треба зробити – підійти до дзеркала і подивитися на себе голого, після чого доторкнутися до свого тіла.

Необхідно аналізувати свій потік думок: соромно це чи ні, чи подобається вам ваше тіло, що ви відчуваєте. Друге, що треба зробити – усвідомити, чи подобається вам ваша поведінка і ваші рухи.

За словами психотерапевта, це цілий процес дорослішання і дуже довгий шлях. Потрібно почати думати, аналізувати, досліджувати й почати думати про себе в цьому ключі. Чому ви боїтеся, чому вам незручно?

У вас будуть накопичуватися різноманітні питання, але в кінцевому результаті це приведе вас до того, ким ви є.