Криза в Ужгороді: Як 15-річна дівчинка через соцмережі викрила збій у системі захисту прав дітей

Щасливе дитинство — це не привілей, а базове право кожної дитини, за яке дорослі та уповноважені органи зобов’язані боротися щодня.


​Нещодавно в Ужгороді набула розголосу історія, яка оголила проблеми соціальної підтримки в регіоні. 15-річна дівчинка через соціальні мережі звернулася по допомогу, повідомивши, що її багатодітна родина опинилася у складних життєвих обставинах і залишилася без необхідної підтримки з боку відповідних служб.

​Прокуратура взяла справу на контроль


​На резонансну ситуацію оперативно відреагував керівник Ужгородської окружної прокуратури Андрій Неродик. Він особисто поспілкувався з матір’ю дівчинки.

​Як з'ясувалося, жінка разом зі співмешканцем виховує чотирьох дітей.

​Двоє найменших (спільні) наразі перебувають під її повною опікою.

​Двоє старших дітей навчаються у школі, а найстарша дівчинка, яка й підняла тривогу, захоплюється музикою та відвідує музичну школу.


​Головне питання, яке зараз вивчають правоохоронці, полягає у тому, чому багатодітна родина з двома малолітніми дітьми (включно з 4-річним сином) залишилася сам на сам зі своїми негараздами та чому механізм соціальної підтримки не спрацював вчасно.
​Андрій Неродик наголосив: "Прокуратура тримає на постійному контролі усі справи, пов’язані з порушенням прав дітей. Кого б вони не стосувались: батьків чи уповноважених органів".


​Є перші кроки до виправлення ситуації

​Під час зустрічі з прокурором мама повідомила про позитивні зрушення: вона вже займається оформленням необхідних документів для 4-річного сина, щоб він зміг відвідувати дитячий садок. Це дасть дитині можливість розвиватися та спілкуватися з однолітками.

​Збій у системі: роль прокуратури


​Як зазначають у прокуратурі, їхня участь на цьому етапі свідчить про те, що система первинної соціальної допомоги дала збій раніше. Прокуратура не є органом первинної допомоги, але в її компетенції — з’ясувати, чому механізм підтримки сімей, що опинилися у скруті, не працює або працює лише на папері.
​Ця історія є важливим прецедентом для перевірки ефективності роботи соціальних служб на Закарпатті.