Продовжуємо рубрику «Закарпатська митниця в обличчях»

Продовжуємо рубрику «Закарпатська митниця в обличчях»

Тетяна Дербаль: «Ціную митницю і держслужбу за надійність, чітке розуміння мети нашої роботи і впевненість у завтрашньому дні»

Тетяна працює у Закарпатській митниці близько 20 років. Застала чимало змін у структурі митних органів та й сама достойно пройшла кадрові реформи. Головна державна інспекторка відділу управління митними ризиками управління забезпечення організації митного контролю та оформлення Тетяна Дербаль – гідна представниця Закарпатської митниці. І як показує життєвий досвід, успішні у професії люди, як правило, є активними та цікавими особистостями у житті й поза роботою.

«Мені пощастило працювати в чудовому колективі»

- Почала свій трудовий шлях одразу після закінчення Академії митної служби України у м. Дніпропетровськ (прим. – м. Дніпро) у 2002 році. Прихильність до державної служби отримала спадково, від батька, який все життя працював у держструктурах та галузі науки, і на нього я рівнялася. Фахова освіта, безперечно, добре мене підготувала до роботи в цій системі: мала чітке поняття про дисципліну, про відповідальність, була в курсі специфіки завдань, які ставили переді мною.
Починалася моя професійна діяльність у бухгалтерії митниці, і саме тоді я зрозуміла, як важливо працювати у гарному колективі. Мене прийняли чудово, піклувалися як про новоприйняту колегу і допомагали швидко адаптуватися. Згодом, коли створили новий відділ – митно-тарифного регулювання ЗЕД, напрямок «класифікація, кодування товарів», куди шукали молодих енергійних працівників, то без вагань поринула у нову справу. Це насправді дуже складний напрямок, але працювала саме в ньому із задоволенням впродовж 15-ти років.
Наразі працюю в управлінні забезпечення організації митного контролю та оформлення, у відділі управління митними ризиками. Ця ділянка - є дуже динамічною і затребуваною. Впровадження європейського досвіду в роботу митних органів України, як необхідна умова євроінтеграції нашої країни, себе цілком виправдовує. Управління митними ризиками дозволило підвищити ефективність митних процедур, скоротити час проходження митних формальностей та своєчасно виявляти несумлінних суб’єктів ЗЕД. А бути безпосереднім учасником і реалізовувати подібні нововведення, повірте, дуже цікаво. Хоч в основному це аналітика, але є своєрідною золотою серединою між роботою безпосередньо інспектора, який працює у пункті пропуску, та між роботою виключно з документами. Наразі мені це імпонує, відтак кожен день на роботі є цікавим.
Наразі моя маленька мрія – це отримати звання радника митної служби І рангу.

«Війна змусила провести переоцінку цінностей в житті, напевно кожного з нас»

- Пам’ятаю перші дні на роботі: ніхто не знав куди рухатися, не було напрацьованої схеми роботи у таких ситуаціях. У короткий строк з’являлося чимало нетипових звернень та потреб, які мала забезпечувати Закарпатська митниця. Повністю була переформатована робота одного з напрямків – це ввезення гуманітарної допомоги. Саме це лягло тоді на плечі митних постів та управління оргмитконтролю. Але всі стійко витримали, люди були готові працювати цілодобово. Це було дуже злагоджено, і у такі моменти колеги згуртувалися ще більше. Колектив Закарпатської митниці вправно підлаштувався під нові реалії.

У мене самої відбулася переоцінка життєвих пріоритетів - я стала більше цінувати кожен день. Найкращим перезавантаженням і відпочинком для мене є спілкування з моїми друзями, також обожнюю готувати різні смаколики, гарно і вишукано подавати ці страви – отримую від цього естетичну насолоду. Люблю короткі, комфортні подорожі - отримувати нові незабутні враження.
На роботі з радістю підтримую і беру участь у соціальних заходах, які проводить митниця – спортивні змагання, день вишиванки, день довкілля та ін. Чудовими моментами є, коли весь колектив збирається разом!

«Волонтерство стало частиною мого життя»

- Мої друзі активно волонтерили і я завжди захоплювалася ними. Тож у 2017 році теж приєдналася, оскільки відчувала, що можу і хочу допомагати тим, хто цього потребує. Спочатку це була підтримка багатодітних сімей, дітей з інвалідністю, одиноких пенсіонерів. Звичайно, починала з невеличкої, адресної допомоги, але з часом зрозуміла як це працює, вивчила інструменти за допомогою яких можна було закривати набагато більші потреби. Зізнаюся, у перший час було непросто правильно розрахувати свій ресурс та час - погрузилася у волонтерську роботу з головою – 24/7. Було і вигорання, і розкладання пріоритетів і визначення вільного часу та можливостей. Та з рештою я навчилася поєднувати роботу, своє особисте життя та волонтерську діяльність так, щоб жодна сфера не страждала. У нас велика команда, і я навчилася делегувати повноваження, але все одно щодня приділяю цьому свій вільний час.
Після початку повномасштабного вторгнення з’явилося набагато більше актуальних напрямків, які потрібно було закривати. У перші тижні війни у Закарпатську область прибула величезна кількість людей, які рятувалися від російської агресії, які потребували захисту та підтримки, тож наша благодійна спільнота, яка нараховує понад 25 тисяч учасників, частково перепрофілювалася на допомогу ВПО.
Ніколи не забуду очі та обличчя дорослих людей, дітей, тварин, які прибували вночі евакуаційними потягами, перебуваючи в дорозі по 3 - 5 - 7 днів: налякані, розгублені, втомлені, а попереду одна невідомість. Люди потребували найпростішого – їжі, води, чистого одягу і теплого ліжка. Деякі з них декілька днів не їли нічого, окрім печива… Це було страшно усвідомлювати. Але кількість бажаючих допомогти з усіх куточків світу (навіть з Австралії і Швейцарії люди з нами співпрацювали) – довела, що добро не має ні кордонів, ні меж!

«Зараз кожен має працювати у своєму напрямку, на своєму фронті діяльності»

- Сьогодні у кожного свій «фронт»… І у мене, як у працівника митниці, він економічний. В роботі максимально налаштована на допомогу - зараз особливо велика кількість звернень від військових, благодійних та громадських організацій. Коли бачу як волонтери чи військові десь допускають помилки при оформленні «гуманітарного вантажу» чи мають певні складнощі у цьому процесі, то намагаюся максимально і швидко допомогти, роз’яснити, подекуди, навіть підтримати морально! Кожен повинен діяти саме так!
Пишаюся тим, що працюю в митниці, яка завжди була, є і буде одним з пріоритетних державних органів!
В свою чергу - щиро бажаю новоприйнятим працівникам, щоб їхній митний шлях був зірковим і отримати від роботи те, чого вони очікують!