У закинутому корпусі Ужгородської лікарні побудують реабілітаційний центр

Сучасна реабілітація потребує комплексного підходу

На сесії Ужгородської міської ради 15 серпня прийняли рішення про виділення землі під будівництво (реконструкцію будівлі) Центру для реабілітації військових. Він розташовуватиметься в одному з корпусів неподалік міської лікарні по вулиці Миколи Амосова, який потребує ремонту і раніше використовувався як пологовий будинок.

Завдяки ініціативі голови обласної ради Володимира Чубірка головними інвесторами стануть закордонні партнери, зокрема чеські. За кошти Чеської Республіки планують створити 60 процедурних кабінетів. За прогнозами фахівців з лікувальної справи, у центрі щодня матимуть змогу проходити реабілітацію від 200 до 500 військових.

Депутат Ужгородської міської ради Арсен Мелкумян разом з колегами ініціюватимуть фінансове долучення міста до реалізації цього проекту. Для цього проводять відповідні консультації з фахівцями-реабілітологами.

Сьогоднішня бесіда з Феліксом Філаком, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри основ медицини УжНУ, який має більш ніж 30-річний досвід практичної реабілітаційної роботи.

Що таке реабілітація? Це не просто будівля. І не тільки її відповідне оснащення. Передусім це комплексне скоординоване використання медичних, фізичних, соціальних, освітніх методів для відновлення здоров’я людини після захворювання, травм тощо. Адже період відновлення може тривати декілька років. Іноді й все життя. Є різноманітні травми, захворювання внутрішніх органів, опорно-рухового апарату, коли пацієнти стають інвалідами й потребують реабілітаційної допомоги.

Спочатку має бути ефективне лікування, а далі фізична реабілітація. Травми бувають двоякі, розповідає Фелікс Філак. Ті, після яких людину можна підняти й вона зможе ходити самостійно. І такі, коли вона буде прив’язана до інвалідного візка. І тут потрібні різні шляхи реабілітації. Тепер додалися ще й вогнепальні поранення. Часто дуже складні, після яких люди приковані до ліжка. Вони потребують допомоги фахівців. Таких готують і в Ужгородському університеті, а саме на кафедрі фізичної терапії, реабілітації, спеціальної та інклюзивної освіти. І вони вже працюють. Так, в обласній лікарні створено реабілітаційний центр, де працюють реабілітологи – випускники факультету здоров’я та фізичного виховання. Зараз особливо актуальним є застосування механотерапевтичного та фізіотерапевтичного обладнання.

Якщо буде відкрито реабілітаційний центр, розмірковує Фелікс Філак, то доцільно використовувати його для реабілітації як ліжкових хворих, так і для амбулаторних пацієнтів для відновлення фізичних можливостей та працездатності. Також важливо вдосконалити їх функціональну здатність, підняти на ноги та соціалізувати до життя. Ми в університеті націлені на підготовку саме таких фахівців. Для цього ввели нову дисципліну «Фізична терапія, ерготерапія хворих-учасників бойових дій», щоб наші студенти були готові до роботи з пацієнтами, де потрібна тривала реабілітація.

На питання, на якому етапі найефективніше започатковувати реабілітацію, відповідає, що реабілітація важлива вже у лікарняний період. З першого дня перебування пацієнта в умовах стаціонару. Фізичний терапевт контактує з лікарем, і вони разом вирішують, коли можна починати реабілітацію. Чим раніше її почати, тим більше шансів на відновлення пацієнта. Бо якщо це починати у післялікарняний період, то може бути пізно. Важливим є й економічний фактор. Якщо лікар працює разом із реабілітологом, ефект їхньої співпраці більший, відповідно час перебування хворого у закладі лікування чи реабілітації коротший.

При створенні центру реабілітації слід врахувати не тільки добре підготовлений персонал, відповідне обладнання, а й створення зручних умов для пацієнта при пересуванні. Фактори сучасності, компактності та комплексності обладнання дуже важливі. Наприклад, вертикалізатор. Є механічний, а є електричний, комп’ютерний. Якщо у пацієнта працюють руки, він може самостійно привести себе у положення з лежачи у сидячи та стоячи. Ефективно також є використання робототерапії для відновлення руху важких хворих. У Києві, Дніпрі це вже роблять. Сучасне ефективне багатофункціональне обладнання дуже потрібне. Басейни потрібні. Лікувальна гімнастика, яку проводять фахівці, плюс масаж лікувальний.

Цільова аудиторія для такого виду послуг і до війни була великою, а тепер у зв’язку з війною збільшилася в рази. Це військові. Це мирне населення, яке страждає від обстрілів, від мін. Закарпаття – рекреаційно-курортна зона, яка має прекрасні кліматичні умови, мінеральні води. Тож будемо сподіватися, що за умов ефективної співпраці органів влади на обласному та міському рівнях, залучення кваліфікованих фахівців, допомоги закордонних інвесторів вдасться створити в Ужгороді належні умови для реабілітації людей, які цього потребують, а кафедра фізичної терапії, реабілітації, спеціальної та інклюзивної освіти Ужгородського національного університету буде співпрацювати з реабілітаційним центром щодо консультацій та надання реабілітаційних послуг, підсумував Фелікс Філак.