У Берегівському угорському драмтеатрі відтворили військові будні сьогодення
грудня
25
/ 2022
Виставу “Я, війна і пластикова граната” в рамках проекту “Марафон сучасної драми” презентували актори Берегівського угорського драматичного театру спільно з мукачівськими партнерами.
![]()
П’єса складається із восьми новел, які розповідають про те, як жили і гинули мирні українці в перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, про криваву колективну травму та нову реальність, яку вона спричинила. Актори відтворили на сцені різні стратеги виживання, нові гендерні моменти, історичні паралелі та психологічні схованки сьогоднішньої дійсності.
Як розірвати коло насильства? Чи можливе повернення до нормальності? Чи перетвориться вбивче заклинання Волдеморта на чарівний шарм Гаррі Потера? Про це в діалогах говорили актори. А ще про велику війну та маленьку людину, яка знаходить в собі набагато більше сили та мужності, ніж очікувалося.
Сценки взяті з наших сьогоднішніх буднів. Це – діалог чоловіка із дружиною перед перетином кордону, згадки про регулярне відключення електроенергії, відсутність їжі, прагнення перемістити дітей в безпечне місце тощо. Зворушливий дзвінок сину по телефону, епізод біля Харківського метро, згадка про Херсон – все це переносить глядача в сьогоднішню реальність, примушує задуматися над тим, що несе нам кровопролитна війна.
“Історія врізалася в мене як метеорит”, – наголошує головний герой вистави.
Сірануш Матл, Вероніка Тищук, Валентин Тютюнник, Олег Мельничук та Емілія Мельничук прагнули якнайреальніше відобразити непрості взаємовідносини між людьми в період війни, їх переживання та бажання повернутися в мирне життя.
Автор п’єси – Ніна Захоженко, дослідниця драматургії відомих класиків, учасниця студійного та проектного театрального руху. Її історії, майстерно інтерпретовані артистами у виставі, нині стали реальністю кожної людини. Це розповіді про те, що в теперішньому строкатому світі, в якому опинилися, теж можна “грати в футбол, їсти персики і посміхатися”.
“Ми б хотіли включити цю виставу в постійний репертуар нашого колективу, – каже “Карпатському об’єктиву” директор Берегівського угорського драматичного театру Едіна Шін. – Вважаємо, що почуття, які відтворюють зі сцени актори, стали нашими спільними переживаннями. Сподіваємось донести їх до шанувальників з інших міст та сіл Закарпаття, зокрема Берегівського району”.
Що ж, залишається лише побажати талановитому колективу подальших успіхів.
Карпатський об'єктив
П’єса складається із восьми новел, які розповідають про те, як жили і гинули мирні українці в перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, про криваву колективну травму та нову реальність, яку вона спричинила. Актори відтворили на сцені різні стратеги виживання, нові гендерні моменти, історичні паралелі та психологічні схованки сьогоднішньої дійсності.
Як розірвати коло насильства? Чи можливе повернення до нормальності? Чи перетвориться вбивче заклинання Волдеморта на чарівний шарм Гаррі Потера? Про це в діалогах говорили актори. А ще про велику війну та маленьку людину, яка знаходить в собі набагато більше сили та мужності, ніж очікувалося.
Сценки взяті з наших сьогоднішніх буднів. Це – діалог чоловіка із дружиною перед перетином кордону, згадки про регулярне відключення електроенергії, відсутність їжі, прагнення перемістити дітей в безпечне місце тощо. Зворушливий дзвінок сину по телефону, епізод біля Харківського метро, згадка про Херсон – все це переносить глядача в сьогоднішню реальність, примушує задуматися над тим, що несе нам кровопролитна війна.
“Історія врізалася в мене як метеорит”, – наголошує головний герой вистави.
Сірануш Матл, Вероніка Тищук, Валентин Тютюнник, Олег Мельничук та Емілія Мельничук прагнули якнайреальніше відобразити непрості взаємовідносини між людьми в період війни, їх переживання та бажання повернутися в мирне життя.
Автор п’єси – Ніна Захоженко, дослідниця драматургії відомих класиків, учасниця студійного та проектного театрального руху. Її історії, майстерно інтерпретовані артистами у виставі, нині стали реальністю кожної людини. Це розповіді про те, що в теперішньому строкатому світі, в якому опинилися, теж можна “грати в футбол, їсти персики і посміхатися”.
“Ми б хотіли включити цю виставу в постійний репертуар нашого колективу, – каже “Карпатському об’єктиву” директор Берегівського угорського драматичного театру Едіна Шін. – Вважаємо, що почуття, які відтворюють зі сцени актори, стали нашими спільними переживаннями. Сподіваємось донести їх до шанувальників з інших міст та сіл Закарпаття, зокрема Берегівського району”.
Що ж, залишається лише побажати талановитому колективу подальших успіхів.
Карпатський об'єктив