Побачила Ужгород воєнного часу та найбільший у Закарпатті хаб «Совине гніздо» - Перша леді України

Побачила Ужгород воєнного часу – неймовірно квітнуть сакури, але замість туристів у архітектурній пам’ятці 18 сторіччя «Совине гніздо» – найбільший у Закарпатті хаб для прийому біженців. Його сучасність дуже контрастує (і, додам, класно контрастує!) зі старовиною місця.

Дякую волонтерам та адміністрації міста за величезну працю: у 112-тисячному місті зараз 60 тисяч переміщених осіб! 44 % – жінки, 34 % – діти. Прибуваючи з найгарячіших точок, усі вони проходять через «Совине гніздо» – буває до 800 людей за день.
Тут і нагодують, і нададуть психологічну допомогу. Підшукають усе: від дитячого візочка та одягу – до необхідних медикаментів і житла. І все це – 30 волонтерів, які чергують цілодобово.

Саме із «Совиного гнізда» найнеобхідніші речі – продукти й питна вода – щодня роз’їжджаються по 30 центрах розміщення біженців. Отакий осередок тепла і допомоги, справжнє «гніздо». Надійне і спокійне.

А в одній із найстаріших лікарень міста – імені Новака – лікуються ті, завдяки кому всі люди «Гнізда» можуть бути в безпеці: 32 українських поранених воїни. Мені особисто вдалося подякувати їм за кожен день нашої безпеки. І знаєте, що я почула? «Нема за що». Ці мужні чоловіки навіть не вважають себе героями. Кажуть, це – їхня робота. Саме за це і воюють. Щоб був травень, і сакури, і дитячий візочок із маленьким пасажиром під мирним небом. У будь-якому місці. У всій країні. 💙💛