На Закарпатті розробили екологічний паспорт області
серпня
10
/ 2021
Як інформує перший заступник голови облдержадміністрації Мирослав Білецький, на Закарпатті розробили екологічний план області. Цей щорічний документ включає основні питання та проблеми, що стосуються стану довкілля в регіоні.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
За словами Мирослава Білецького, він формується на основі даних екологів, лісівників, працівників водного господарства і буде цікавим не лише для науковців, а й для кожного, хто дбає про рідний край.
«Відповідно до паспорта вже до кінця серпня підготують регіональну доповідь, де стан довкілля розберуть по цеглинках та чітко окреслять кожну проблему.
Один із розділів ґрунтовного дослідження так і називається «Найважливіші екологічні проблеми регіону». Усі вони крокують із нами з року в рік, а їх усунення залежить не лише від рішучих кроків центральної влади, а й від кожного з нас», – прокоментував перший заступник очільника краю.
Так, для вирішення питання екологічно безпечного зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальшої утилізації нам потрібна допомога Міндовкілля. Для Закарпаття важливо потрапити до Національного плану управління відходами, аби вивезти 225 т забрудненого пестицидами ґрунту із с. Рокосово Хустського району та з 8 населених пунктів Мукачівського району 41 залізобетонний контейнер, у яких зберігалися хімічні засоби захисту рослин.
Водночас досі невирішеними залишаються питання, пов’язані із роботою ДП «Солотвинський солерудник» та ТОВ «Закарпатполіметали». Та однією з найбільших проблем краю є недостатньо налагоджена система та інфраструктура збору та сортування твердих побутових відходів. Якщо її не вирішити, вона матиме у довгостроковій перспективі непередбачувані екологічні наслідки.
Згідно з даними реєстру на початку цього року на території Закарпатської області облікували 59 паспортизованих місць видалення твердих побутових відходів.
Як зазначає Мирослав Білецький, практично всі ці об’єкти функціонують без належного проєктного обґрунтування, висновків державної екологічної експертизи, не відповідають санітарним та екологічним вимогам. Більшість з них вичерпали свої потужності, заповнені на 80-85%, а термін експлуатації сміттєзвалищ м. Виноградова закінчився.
«Щоб максимально використати цінну сировину, робимо все для того, аби залучити інвесторів для будівництва сміттєпереробних заводів на території області», – зауважив Мирослав Білецький.
Кардинальний шлях вирішення проблеми фахівці вбачають у рециклізації, тобто вторинній переробці відходів.
«Закарпаття – регіон непростий. Гірська місцевість, малоземелля, великі площі лісів – усе це створює деякі труднощі із вирішенням цих питань. Але ми мусимо шукати шляхи, шукати місця, а головне бути свідомими того, що без будівництва заводів ми потонемо у власному смітті. Без усвідомленого поводження із продуктами своєї життєдіяльності самі ж наближатимемо екологічну катастрофу у рідному домі», – резюмував перший заступник голови облдержадміністрації.
За словами Мирослава Білецького, він формується на основі даних екологів, лісівників, працівників водного господарства і буде цікавим не лише для науковців, а й для кожного, хто дбає про рідний край.
«Відповідно до паспорта вже до кінця серпня підготують регіональну доповідь, де стан довкілля розберуть по цеглинках та чітко окреслять кожну проблему.
Один із розділів ґрунтовного дослідження так і називається «Найважливіші екологічні проблеми регіону». Усі вони крокують із нами з року в рік, а їх усунення залежить не лише від рішучих кроків центральної влади, а й від кожного з нас», – прокоментував перший заступник очільника краю.
Так, для вирішення питання екологічно безпечного зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальшої утилізації нам потрібна допомога Міндовкілля. Для Закарпаття важливо потрапити до Національного плану управління відходами, аби вивезти 225 т забрудненого пестицидами ґрунту із с. Рокосово Хустського району та з 8 населених пунктів Мукачівського району 41 залізобетонний контейнер, у яких зберігалися хімічні засоби захисту рослин.
Водночас досі невирішеними залишаються питання, пов’язані із роботою ДП «Солотвинський солерудник» та ТОВ «Закарпатполіметали». Та однією з найбільших проблем краю є недостатньо налагоджена система та інфраструктура збору та сортування твердих побутових відходів. Якщо її не вирішити, вона матиме у довгостроковій перспективі непередбачувані екологічні наслідки.
Згідно з даними реєстру на початку цього року на території Закарпатської області облікували 59 паспортизованих місць видалення твердих побутових відходів.
Як зазначає Мирослав Білецький, практично всі ці об’єкти функціонують без належного проєктного обґрунтування, висновків державної екологічної експертизи, не відповідають санітарним та екологічним вимогам. Більшість з них вичерпали свої потужності, заповнені на 80-85%, а термін експлуатації сміттєзвалищ м. Виноградова закінчився.
«Щоб максимально використати цінну сировину, робимо все для того, аби залучити інвесторів для будівництва сміттєпереробних заводів на території області», – зауважив Мирослав Білецький.
Кардинальний шлях вирішення проблеми фахівці вбачають у рециклізації, тобто вторинній переробці відходів.
«Закарпаття – регіон непростий. Гірська місцевість, малоземелля, великі площі лісів – усе це створює деякі труднощі із вирішенням цих питань. Але ми мусимо шукати шляхи, шукати місця, а головне бути свідомими того, що без будівництва заводів ми потонемо у власному смітті. Без усвідомленого поводження із продуктами своєї життєдіяльності самі ж наближатимемо екологічну катастрофу у рідному домі», – резюмував перший заступник голови облдержадміністрації.