Проєкт «Україна-Норвегія»

травня 30 / 2020
Проєкт «Україна-Норвегія»
На Закарпатті вже кілька років реалізовують проєкт «Україна-Норвегія», спрямований на соціальну адаптацію військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей в державну систему України.Наразі чимало колишніх учасників бойових дій, екс-працівників правоохоронних органів та інших структур роблять спроби реалізувати себе в туризмі.Кілька років тому на базі Ужгородського національного університету почали реалізацію проєкту «Україна-Норвегія». Він спрямований на професійну перепідготовку та соціальну адаптацію військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей. Враховуючи те, що військовослужбовцям, особливо тим, які брали участь у бойових діях, буває непросто реалізувати себе в мирному житті – їм пропонують реалізувати себе в туризмі. Такий формат діяв протягом 5 сесій.За цей час перекваліфікуватися і залишитися в туристичній сфері вдалося не менше 10-20 % випускникам курсів. Олег Белейканич на проєкт потрапив восени 2019-го року. Почув про нього ще перебуваючи на Сході, проте тоді долучитися не мав змоги. Пан Олег каже, що неабияк до туризму його підштовхувала думка про те, що сам проживаючи на Закарпатті багато де не був й багато чого не бачив. Ще один учасник проєкту, який започаткував свою власну справу Богдан Дерев’яга. Про нього ми вже розповідали у Часі. Нагадаємо, звільнившись з лав Збройних сил України він зацікавився історичною реконструкцією. Інформацію як перетворити хобі в прибуткову справу йому дали на курсах. Наразі він, за середньовічним взірцем шиє взуття та аксесуари зі шкіри. Знайшов себе на проєкті й колишній військовослужбовець Анатолій Пасєвич. Після виходу на пенсію постало питання чим займатися далі. Наразі він не лише знайомить туристів з історією краю, а й смачно годує власноруч приготованими закарпатськими стравами. Анатолій каже, що дуже важлива у цій справі правильна презентація. До прикладу, своїм вбранням наш герой прагнув уже частково подати історію Закарпаття: вишиванка, кептар, головний убір… Яскраво, а головне пізнавально. Адже до прикладу на основі вишивки можна дізнатися про приналежність до якоїсь етнічної групи. А по способу носіння капелюха – проживання в тому чи іншому районі області. Анатолій переконаний, що успіх у цій справі залежить від комплексу факторів: успішного старту, який надав йому проект Україна-Норвегія, роботі на всіх напрямках – від буквально польових до сфери реклами та соцмереж, а також підтримки рідних та друзів. Тепер навчання в УжНУ по проєкту проходить 6-й набір студентів. Цього року було вирішено розширити поле діяльності, вийти за межі туристичного супроводу, кейтерингу, спа й велнесуітуроперейтинга. До курсів активно залучають випускників, які можуть поділитися своїми історіями успіху. Ми розповіли лише про деякі з них. Запевняємо, їх набагато більше.
Категорія : Суспільство


Залишити Коментар