«Зараз краще вижити, а не заробити»: на що сподіваються фермери в «тепличних» селах Закарпаття в умовах карантину (ФОТО)

квітня 04 / 2020
«Зараз краще вижити, а не заробити»: на що сподіваються фермери в «тепличних» селах Закарпаття в умовах карантину (ФОТО)
Крайові фермери, чия рання городина у звичайні часи йшла на оптові й роздрібні ринки, а також у сусідні регіони, столицю та центральні області країни, наразі занепокоєні збутом продукції. Торгівля тільки почалася, уже з’явилися редиска та молода капуста. Отож яка ситуація у фермерських селах Закарпаття, з чим вони входять у карантин та з чим мають надію з нього вийти?

«У нас паніки нема, у нас – робота»
– У Заріччі зараз робота триває, як завжди, стартував сезон редиски. Товар іде, хоча й погано. У порівнянні з минулими роками забирають її від нас на порядок менше, ніж раніше, але добре, що хоч так, – розповідає Сергій Караслай, власник теплиці з ранніми овочами. – Ціни менші за торішні, дуже бізнес упав, продаємо по 10 – 12 гривень. Тому якщо описувати ситуацію, скажу так: слабенько. Але, може, ще тиждень-два, й нашим чиновникам дасть Бог розуму, вони зрозуміють, що карантин – не карантин, а людям їсти треба, товар у нас купуватимуть, і він не зогниє. Якраз доти буде капуста, може, щось стабілізується. Але ми також усвідомлюємо, що Україна – не Угорщина, де на підтримку малих фермерів виділили 700 мільйонів євро.



Та хай там як, а урожай намічається в нас непоганий. Клієнти, які раніше телефонували й домовлялися про постачання, поки замовлення не відміняли. Чекаємо Великодня, тоді найбільше пожвавиться торгівля, очевидно.

Ще нам помогло те, – додає фермер, – що зараз перестала йти контрабанда з Македонії. Раніше на ринках була спочатку їхня капуста, набагато дорожча за нашу. Тепер її або нема, або мало. То є шанс, що нам дадуть заробити.

Але є також загроза, що оптовики спробують обвалити ціну, тоді будемо в мінусі. Ринки збуту залишилися – Львів, Київ, Вінниця. Пропав хіба що напрям у Чернівцях – там через спалах коронавірусу закрили базар. Працюємо, словом!

– Є паніка в селі, що пропав заробіток через карантин? – цікавлюся.

– Ми робимо на землі, тому в нас паніки немає. Вона є в державі.

«Зараз краще вижити, а не заробити»
– Паніки у фермерів у нашому селі немає, розуміють, що зараз краще вижити, аніж заробити. Тому кожен просто виконує свою справу, – каже Марія Васько, сільська голова Заріччя, що на Іршавщині. – Люди працюють по теплицях, потроху торгують – хто в селі, хто на ринках. Говорити напевно про втрати через карантин ще не можна, адже сезон лише починається – нині повним ходом іде редиска, теплична капуста тільки-тільки стартує.




Продукції багато. Справді, її зараз набагато більше, ніж варіантів для збуту. Люди продають біля дворів – приїжджають давно напрацьовані клієнти, забирають товар і перепродують. Дехто з фермерів їздить у Львів на оптовий ринок. Одягаються відповідно, використовують засоби особистого захисту. Ще би було де їх купити – це би дуже помогло, бо в продажу дуже мало масок.

Сподіваємося, що оптовики до нас як раніше приїжджали, так і далі їздитимуть, клієнти в кожного фермера свої. В нас немає великих господарств, кожен працює на себе і має власну лінію збуту. Найбільше – це місцеві ринки та Львів, також – Тернопіль, Чернівці, Вінниця, Київ, Дніпро.

От дійсно велику проблему маємо з квіткарями – закрили стихійні базари, в них немає збуту. Але також поки приїжджають оптовики, можливо, якийсь мінімум розкуплять.

Втрати у людей, звісно, будуть, адже як регулювати ціни в цій ситуації – не зрозуміло. Та й зараз усі думатимуть, аби було що їсти, й не купуватимуть зайвого. Ціни наразі на рівні минулорічних – редиска в пучках по 10 грн. Якою вона виявиться на ринках – це не від нас залежить, – підсумовує М. Васько.

«Виторгу – нуль, і я розумію, що після карантину його теж не буде»
– Квітки зараз узагалі не йдуть, виторгу немає, нуль, – жаліється Наталя Луканич, власниця теплиці в селі Великі Ком’яти. – Уже тиждень зовсім не приїжджають оптовики – ринки закриті, вони не можуть товар реалізовувати. Ті, хто закупив перші маргаритки та «анютку», самі «пролетіли», бо не встигли це все розпродати.

Зараз у мене квіти посортовані стоять у ящиках – ніхто не бере. А скільки ще в теплиці не викопаних?! Тьма. На їхнє місце я вже мала саджати петунію на вигін. Тепер нема куди. Та й неясно поки, чи треба, адже розумію, що коли базари відкриють, то люди після сидження без копійки вдома квіти купуватимуть у останню чергу.

Звісно, надія є, вона вмирає останньою. Але вона слабка. І очевидно, що ми через збитки працюватимемо в мінус і наступного року – адже вкладаємо зароблене в насіння, так із року в рік. Воно голландське, дороге, живці з Польщі також ніхто під реалізацію нам не дасть – тільки за передоплатою. Тому буде дуже важко. У нас більшість останніми роками в селі перейшла на квіти в тепличному бізнесі. І такого, як зараз, ніколи не було за десятиліття, відколи працюємо. Виглядає все так, що починати треба буде з нуля, – резюмує пані Наталя.

«Ми розробляємо програму мінімізації ризиків для фермерів»
– Ми розуміємо ситуацію, яка склалася в наших фермерів, і зараз розробляємо програму дій, якою мінімізуватимемо ці ризики, – каже Юрій Лесьо, директор департаменту агропромислового комплексу ОДА.

– Наразі в області продовольчі ринки працюють за графіком та тех­умовами (йдеться про індивідуальні засоби захисту для продавців. – Авт.). Поки немає постанови про їх закриття, та й підстав також немає, бо людям потрібно щось їсти і десь це все купувати. Також хочу запевнити фермерів, що нема й заборони перевозити продукцію – тобто все працює, просто в нових умовах і з дотриманням санітарних норм. Тому хочу заспокоїти всіх – і фермерів, і власників агрогосподарств: зупиняти їхню роботу ніхто не буде, бо вона – стратегічна. Не варто займатися провокаціями тим, хто зараз каже, що трактори не пускатимуть на поля. Як не пускатимуть? А хто сіятиме? А що ми потім будемо їсти? Тому, знаєте, хай кожен займається своєю справою. Ми зробимо усе від нас залежне, аби працівники сільського господарства змогли виготовити свою продукцію та мали де її збути, – запевнив Ю. Лесьо.

Тетяна КОГУТИЧ, Укрінформ
Категорія : Суспільство


Loading...
загрузка...