Суспільство
1 315 Переглядів
0 Рейтинг
У Солотвині колись діяли SPA, вода до яких подавалася прямо із соляних шахт (фото)
березня
30
/ 2020
Про це розповідають автори проекту "Туристика Закарпаття" Богдана Носа та Віктор Суліма у своєму черговому матеріалі.
Так, за їхніми даними, у минулому Солотвино славилось не лише своїм солерудником , але і двома оздоровницями — «Lajos-f?rdo» та «P?vel-f?rdo», в які вода через спеціальний дерев`яний водопровід постачалася прямо із соляних шахт. У друг. пол. ХІХ ст. «Lajos-f?rdo» відкрила держказна, «P?vel-f?rdo» (в околицях) — родина Стойки. На початку своєї роботи вони складались з кількох гостьових кімнат та купелів.
Славились солоною мінералізованою водою, чистим повітрям і порівняно невеликими цінами. Вартість ванни у приватному купелі коштувала 20-30 крейцерів (доповн., вартість 1 кг солонини у ці роки - 70 крейц.) Житло можна було винайняти у місцевих шахтарів. Державний заклад характеризувався обмеженістю та деякою закритістю. Значно більше інформації залишилось про «P?vel-f?rdo». У 1913 р. новим власником комплексу став J?nos Brezan?szky, запустивши активну рекламну кампанію у наступному літньому сезоні, який тривав із 15 травня до кінця вересня (типово для подібних закладів краю).
Вартість повного пансіону з лікувальними ваннами та музичним супроводом у цей час коштувала від 6 крон. Урядовцям надавались суттєві диференційовані знижки. У період міжсезоння вартість проживання у кімнатах знижувалась на 50%. І світова війна та румунська окупація призвела до занепаду закладів. У 1939 р., після 20-літнього простою, частково була відновлена робота «Lajos-f?rdo», «P?vel-f?rdo» використовувався як казарма для угорських солдат.
Так, за їхніми даними, у минулому Солотвино славилось не лише своїм солерудником , але і двома оздоровницями — «Lajos-f?rdo» та «P?vel-f?rdo», в які вода через спеціальний дерев`яний водопровід постачалася прямо із соляних шахт. У друг. пол. ХІХ ст. «Lajos-f?rdo» відкрила держказна, «P?vel-f?rdo» (в околицях) — родина Стойки. На початку своєї роботи вони складались з кількох гостьових кімнат та купелів.
Славились солоною мінералізованою водою, чистим повітрям і порівняно невеликими цінами. Вартість ванни у приватному купелі коштувала 20-30 крейцерів (доповн., вартість 1 кг солонини у ці роки - 70 крейц.) Житло можна було винайняти у місцевих шахтарів. Державний заклад характеризувався обмеженістю та деякою закритістю. Значно більше інформації залишилось про «P?vel-f?rdo». У 1913 р. новим власником комплексу став J?nos Brezan?szky, запустивши активну рекламну кампанію у наступному літньому сезоні, який тривав із 15 травня до кінця вересня (типово для подібних закладів краю).
Вартість повного пансіону з лікувальними ваннами та музичним супроводом у цей час коштувала від 6 крон. Урядовцям надавались суттєві диференційовані знижки. У період міжсезоння вартість проживання у кімнатах знижувалась на 50%. І світова війна та румунська окупація призвела до занепаду закладів. У 1939 р., після 20-літнього простою, частково була відновлена робота «Lajos-f?rdo», «P?vel-f?rdo» використовувався як казарма для угорських солдат.
Категорія : Суспільство