Ужгород та Сату-Маре налагоджують транскордонну співпрацю у галузі малої авіації

Повіт Сату-Маре (Румунія) та Закарпаття обговорюють нові формати транспортного транскордонного сполучення. З метою практично продемонструвати можливості малої авіації як одного з перспективних напрямків сполучення між країнами, в Ужгород минулого тижня прилетів за штурвалом двомісного літака Міхай Петрашку, директор Міжнародного аеропорту Сату Маре. Спільно з колегою Василе Хапчук, представником Румунського аероклубу вони випробували повітряний шлях та зустрілися з керівництвом області, представниками Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР», Агентства регіонального розвитку «Закарпаття», експертами.

«Наш політ із Сату-Маре тривав приблизно одну годину. Ми летіли на висоті 1300 метрів, швидкість була 180-190 км за годину, - коментує Міхай Петрашку. - Якщо літак вагою менше 2 тон, то за повітряні шляхи в Румунії платити не потрібно. Витрати – це збір за кожного пасажира по 6 євро та вартість близько 20 літрів бензину. Такі аеропорти як «Ужгород» мають великі можливості, ми приїхали, щоб вивчити ці можливості і навчитися як співпрацювати в рамках малої авіації». Подібні збори необхідно сплатити при вильоті з України, близько 600 грн на добу коштує парковка на летовищі.

У той час, коли поїздка на авто між містами через кордони може сягати 4-5 год, польоти на невеликих літаках малої авіації можуть стати хорошим рішенням зекономити час та нерви на кордоні. Для заправки таких літаків використовується не тільки авіаційне, але й автомобільне пальне. може використовувати не тільки авіаційне, але й автомобільне пальне. Але для такої техніки потрібна окрема станція-заправка. Такі ж збори – по 6 євро необхідно сплатити при вильоті з України, оренда паркомісця на летовищі на день коштуватиме близько 600 грн.

Це перший легкий літак цієї категорії, який залетів з Румунії в Україну. На цьому наголошує Наталія Носа, керівник Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР». У рамках проєкту на Закарпатті розробили План мобільності прикордонних регіонів України, Румунії, Словаччини та Угорщини MOBI. Розвиток малої авіації – один з напрямів вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури. «Два роки тому ми говорили про можливість такого проекту з малої авіації. Ця ідея знайшла підтримку в обласної влади та професійних інституцій. А ми знайшли шляхи технічної реалізації. До речі, політ був без інструментальної навігації, а візуально», – каже Наталія Носа.

Партнерами проєкту є також Угорщина і Словаччина. Розглядають кілька напрямків стратегічного розвитку малої авіації у транскордонній співпраці. Один з них – запуск школи пілотів в Ужгороді, а також закупівля технічного забезпечення для обслуговування літаків.

Мала авіація може бути серйозним драйвером для запуску та функціонування місцевого аеропорту, який має статус міжнародного. Так вважає Олексій Петров, голова Закарпатської облради. «Великі сподівання через близькість до кордону, незавантаженість аеропорту. Це один з туристичних елементів, який буде приваблювати. У нас немає на жаль такого досвіду, але з великим задоволенням будемо його переймати. Коли ми озвучили, що у рамках проєкту придбаємо власний літачок і відкриємо школу авіаторів, половина депутатів обласної ради заявилося про бажання навчатися», - додає О. Петров.

За минулий рік через аеропорт Сату-Маре, за словами його директора, відбулося 2000 польотів, 15-20% з усієї кількості припали на малу авіацію. «Ми усвідомлюємо, що великий літак може за раз перевезти 230-240 осіб. Але мала авіація (кількість місць - до 18) дозволяє пришвидшити обіг туристів в регіоні, обіг фінансів також пришвидшується», – пояснює Міхай Петрашку.

Експерти проєкту розглядають також ОТГ як важливий елемент у розвитку малої авіації на Закарпатті. Адже колись Дубове на Тячівщині було центром вертолітобудування не тільки на Закарпатті, але й в Україні.

Наразі між Закарпаттям та повітом Сату-Маре укладаються угоди про співпрацю у напрямку розвитку транскордонної інфраструктури, зокрема малої авіації з використанням існуючої прикордонної авіаційної інфраструктури, посилення співпраці між прикордонними органами самоврядування, професійними установами та авіаційними компаніями.