Політичні метаморфози кандидатів Бушко, Костелеба-Веремчук, Онисько та інших чи банальне задоволення своїх власних інтересів?

вересня 22 / 2020

Шановне товариство, ми розпочинаємо спеціальний екскурс (який складається з декількох частин) у минуле виноградівських кандидатів від Слуг Народу,щоб зрозуміти ,чого від них очікувати в майбутньому,якщо вони пройдуть.

Щоб виноградівці могли ознайомитися , хто забажав представляти наш район.

Розпочинаємо.
Частина 1
Декілька днів тому ми всі могли бачити досить цікавий матеріал викладений Василем Кішем на його сторінці.
Цей матеріал був присвячений виборам голів ОТГ в великих містах Закарпаття.
Що так схвилювало пана Василя і що він описував та аналізував у даному матеріалі?
Давайте і ми розберемося ретельно у цьому для того щоб зрозуміти його логіку та хід його думок.
Перше, він визнає те що в усіх великих містах Закарпаття кандидати на голів ОТГ від «зелених» мають великі шанси програти.
І тут пан Василь це списує на різні ,за його словами, «токсичні» технології.
Не знаємо, що це за технології та як вони діють, але хотіли би нагадати шановному Василю, що така ситуація вже була на виборах депутатів та голів деяких ОТГ в Закарпатті в грудні 2019 року.
Якщо не помиляємося в п»яти ОТГ «зелені» повністю програли вибори. Чому програли?
Все дуже просто: бо так забажали люди і висловили свою думку та позицію в виборчих кабінках.
Люди вже зрозуміли багато чого. Між іншим через цей програш і припускають звільнення голови ОДА Бондаренка.
Розуміє дуже добре це і пан Василь, тому робить великий акцент на вибори голови Виноградівської ОТГ.
Він та люди ,які поділяють його бачення, розуміють, що шанси виграти кандидатові від «зелених» Бушкові проти іншого кандидата Бочкая є досить примарні.
Тому він наголошує та позиціонує кандидата Бушка та вибори голови Виноградівської ОТГ як останній форпост «зелених» в Закарпатті для того, щоб вище керівництво в партії «Слуга народу» звернуло на це увагу та кинуло всі сили та резерви для допомоги у перемозі Бушку.
Лише пан Василь не розуміє одного: народ вже не той і люди думають по іншому.
Враховуючи цю ситуацію і нам стало цікаво: а що ж це за такий «міцний горішок» кандидат Бушко?
Наскільки нам відомо активну політичну кар'єру він розпочав ставши депутатом Закарпатської обласної ради від « Партії регіонів» в 2010 році.
Десь через рік він стає першим заступником голови Закарпатської ОДА.
У цей час коли він займає такі високі посади і ,як обласний депутат, представляє Виноградів починаються певні дії з Виноградівським дитячим будинком "Берізка", які призводять до його закриття ,а далі його перепорядковують і він стає,таким ,як наразі є.
До речі там виховувалися та навчалися, якщо нам не зраджує пам'ять, діти-сироти.
Далі в 2012 році політична політична кар'єра ще більше злітає: він стає депутатом ВР від провладної «Партії регіонів».
Чим він запам'ятався у цей період?
Ні не з розвитком інфраструктури, не з будівництвом якихось соціальних об»єктів або ще чимось іншим значимим для людей.
Все просто: приблизно у той час у нього почала створюватися власна бізнес імперія у вигляді мережі торговельних центрів «Гранд».
Також у цей час він запам'ятається багатьом громадянам голосуванням 16 січня 2014 року за так звані «диктаторські закони», які спровокували криваві події на Майдані.
Ми натрапили на цікаву публікацію члена координаційної ради ГО"Майдан" виноградівця Анатолія Сюгая,який в ці буремні дні задав декілька цікавих запитань Василю Кішу ,тодішньому редактору газети "Новини Виноградівщини" на сторінках газети "Чорна Гора" щодо "активної" депутатської діяльності Івана Бушка.
Надаємо дослівний текст даної публікації:
"...Василю Васильовичу, ми давно один одного знаємо.
Разом працювали у Виноградівському райкомі комсомолу, були партнерами в подальшій професійній діяльності, був час, коли дружили сім'ями...
Але зараз я хочу звернутися до тебе, перш за все, як до громадянина України, редактора газети „Новини Виноградівщини” і довіреної особи нашого представника у вищому законодавчому органі України Верховній Раді України Івана Бушка.
Перед тим, як задати свої питання, я прошу, Василю, згадати нашу розмову перед виборами, коли ти сказав, що Іван Іванович проходить хороші жорна передвиборчої кампанії, приймаючи участь у безкомпромісній боротьбі між кандидатами, і це його загартує для подальшого відстоювання наших інтересів.
Пам’ятаєш, Василю, я тоді сказав, що все це добре, але він є членом Партії регіонів, яку відрізняє жорстка партійна дисципліна. Вже тоді я висловлював сумніви, чи зможе Бушко виконати свої чисельні обіцянки перед виноградівцями.
Згадаймо газету „Новини Виноградівщини” тієї пори, коли в одному з спецномерів газети ми дізналися, що до числа благодіянь Івана Івановича пораховано практично все, що робилося в районі за останні роки.
Ніби і райрада, і міськрада з своїми депутатами спали, а не спав і самовіддано день-ніч працював один Іван Іванович.
Мені до цих пір соромно згадувати ту газету.
А тобі, Василю? Можеш вважати це першим запитанням.
Друге питання. Я розумію, що Іван Іванович може того не знати, але ж у нього є ти – людина освічена, національно свідома.
Як Бушко міг підписати того листа до Польського Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу, який вчинили українці?
Невже він не розуміє, що перед тим, як щось підписувати ,необхідно прочитати і досконало вивчити питання. Тепер ми маємо фотографію свого депутата між фотографіями тих 148 підписантів-зрадників, приклеєних на стовп ганьби, який на всіх масових заходах представниками парламентської опозиції демонструється.
Це і ми з тобою, Василю, там приклеєні, і всі ті українські громадяни Виноградівщини, які голосували за „свого” кандидата. Питання – чому це стало можливим?
Я досить тривалий час працював представником депутата Верховної Ради Станіслава Аржевітіна і мені дивно, що за досить тривалий час наш депутат ніякої законодавчої ініціативи задля блага нашого Закарпаття не проявив.
Так, він створив групу „Закарпаття”, але що вона робить? Формально і для публіки...
Передвиборчі „жорна” ніби скінчилися. Окрім двох запитів стосовно русинів та сільського туризму, більше нічого. Єдиний плюс – чесно відвідує засідання Верховної Ради.
Тобто, як написав один із сайтів – штани протирає. На таку роботу можна взяти дитину: показати, як голосувати карткою і все.
1 грудня у Виноградові відбувся мітинг, організований громадськістю міста – наш Виноградівський Майдан.
І виноградівці звернулися до свого депутата з письмовою вимогою вийти з партії, яка допустила побиття людей, що відбулося напередодні з 29 на 30 листопада, - злочин, що збурив всю країну.
Іван Іванович ніяк не відреагував на наше звернення і хоч на одному із сайтів засудив жорстокі дії беркуту, але згодом, коли у Верховній Раді відбулося голосування за відставку уряду, не підтримав цієї ініціативи.
Чи не здається тобі, Василю Васильовичу, що тим самим він розділив відповідальність за пролиту кров?
Бризки тієї крові і на нас з тобою впали?
До того ж кров продовжує литися і ще невідомо чим все закінчиться.
Спитай, чи не настав час, поки не пізно, залишити Івану Івановичу ту криваву зграю?
Бо кров ляже на всю його команду, на всіх його радників.
Чи потрібно нам у мирному Виноградові мати таку ганьбу?
І останнє, Василю.
Чому би депутату не прозвітувати перед своїми виборцями за рік роботи у парламенті.
Вислухає зауваження, пропозиції...
Це було б демократично і по-європейськи. Бо ми ж у Європу йдемо, чи не так?
Питання, які я поставив тобі, Василю Васильовичу, - не прості.
Я це розумію. Але їх саме життя ставить, так що вибач.."
Продовження буде завтра .Слідкуйте,буде досить цікаво і ви зрозумієте хто є хто...

Прес-служба Громадської організації "Народний контроль Закарпаття"
Категорія : Політика
{back-link}
{next-link}


Loading...
загрузка...