На Закарпатті побільшало вовків і шакалів: чи можуть вони бути небезпечними для людей

Фотопастки в мисливських угіддях все частіше фіксують зграї вовків, а біля Виноградова на Закарпатті навіть зафільмували зграю шакалів. А в Перечинському районі камера відеонагляду навіть зафіксувала, як вовк викрав з подвір’я собаку.

Керівник Закарпатського відокремленого підрозділу Українського товариства мисливців та рибалок Юрій Качур каже, кількість хижаків за останні три роки зросла в кілька разів.


“Лише в нашому Перечинському районі за таксацією був один, інколи два вовки. Цього року за таксацією їх у нас вісім. Тобто за три роки їхня кількість зросла у чотири рази. Кількість лисиць збільшилась щонайменше у п’ять разів, якщо не в усі десять”, – каже Юрій Качур.

Щодо шакалів, то, за словами мисливця, вони й раніше траплялись у Мукачівському та Ужгородському районі, але це були поодинокі особини. Натомість в околицях Виноградова їх раніше не було, до того ж такою великою зграєю (фотопастка зафіксувала 8 тварин). Загалом за даними УТМЛ від початку повномасштабної війни кількість шакалів зросла на 450%.

Чи можуть вовки та шакали нападати на людей
“Здорові тварини, як правило, тримаються якомога далі від людей. Принаймні в нас випадків, коли вони нападали на людей, не фіксували. Але якщо звір хворий, він перестає боятись людини, може сходити з гір у села, – каже мисливець. – В інтернеті є багато фото і відео диких звірів – люди радіють, коли їм вдається зняти їх зблизька. Але цього робити точно не варто. Якщо звір підходить близько до людини, дає себе зафільмувати, а не тікає, – отже, щось з ним не так”.

Найчастіше перестають боятись людей тварини, хворі на сказ.


“Лисиці, вовки, дикі собаки – шакали, єнотовидні собаки, борсуки переносять сказ. У нас торік було 24 випадки сказу, в цьому році вже 17. Кажуть, що збудник сказу можна принести додому навіть на взутті. У нас в сусідньому селі був випадок, коли домашній собака покусав свого хазяїна за лице”, – каже Юрій Качур.

При цьому є затверджені так звані екологічно обґрунтовані норми чисельності диких тварин – якщо тварин певного виду стає забагато, їх відстрілюють з листопада до лютого. Якщо замало – такий вид, навпаки, має бути під охороною.

У села спускаються старі або хворі вовки
“Вовк – м’ясоїдна тварина, але вони не перебирають – можуть їсти будь-яку тварину, яку вдається здобути. Лисиці знищують зайців і фазанів, яких ми доглядаємо. За таксацією, яку ми щороку проводимо, в нас зменшилася кількість і зайців, і фазанів. Що більше вовків, то менше копитних звірів – кабанів, козуль, оленів. Вони відловлюють переважно молодняк. Ми, наприклад, неодноразово знаходили рештки однорічних оленят”, – розповідає мисливець.

При цьому він додає, що впродовж останніх років ті ж олені стали значно менш полохливими, спокійнішими, тож вовкам легше їх вполювати.


Щодо випадків, коли вовки крадуть собак з подвір’їв, то це доволі поширені ситуації. Насамперед у села вони можуть заходити в пошуках їжі, якщо їм бракує її в дикій природі.

“У Перечинському районі влітку вовк украв собаку в подвір’я. Цей випадок, який зафіксували на відео, але насправді він не єдиний. Торік у селі на одній з вулиць за два тижні один вовк витяг з подвір’їв п’ять собак. І це буквально за 100 метрів до школи, – каже Юрій Качур. – Переважно спускаються впритул до помешкань людей старі вовки, які вже не можуть наздоганяти здобич у дикій природі. Або, знову ж таки, хворі тварини”.

За словами мисливця, аби хижаки не винищили копитних у Карпатах і в лісах по всій країні й не загрожували людям, в областях, де немає активних бойових дій, варто надати дозвіл полювати на хижаків, аби контролювати їх кількість.


“Наразі дозволи відстрілювати хижаків мають алише єгері. Як можуть 4 єгері провести відстріл на території 27 тис. га? Це нереально. Ми звертаємося до керівництва області, аби отримати дозвіл на полювання. Якщо не відстріл, то нехай придумають інший спосіб зменшити чисельність вовків. Зрештою, мисливські господарства – такі ж структури, як багато інших, які платять заплати, податки й не можуть зупиняти діяльність на багато років”, – каже Юрій Качур.

Зіновія Воронович, Еспресо.Захід