Вовків нема, а «їхніх» ягід – повно…
Люди ловлять останні миті літа і подаються у ліс, щоб насолодитися його принадами. Але грибів там через посуху наразі не видно, малини вже минулися, з ліщиновими горіхами розправляються білки. Тож рука непосвяченого у таємниці природи міського жителя тягнеться до будь-якої ягоди. Робити цього не варто, бо можна завдати собі багато клопотів.
Лісового новачка приваблює граціозна екзотична рослина, яку видно здалеку: тверде зелене стебло завбільшки 15 см вінчає маківка із грона яскравих червоних ягідок. Виглядає гарно, але рвати їх, а тим паче — пробувати на смак, боронь Боже! Краса цього представника нашої багатої фауни оманлива, небезпечна. Може звести людину зі світу.
Квітку цю називають вовчою ягодою. Вовків поблизу нема, а «їхніх» ягід — на кожному кроці. Напевно, через загрози, які несуть ці «вишеньки», і назвали їх «вовчими». Як зійде сніг, ця рослина вистрілює бузкового кольору суцвіттям. Хто насмілиться понюхати його, потім довго шкодуватиме: від ароматів «вовчої ягоди» починає боліти голова, з’являються нежить, кашель, «нюхач» часто чхає. Навіть не підозрює, що саме ця симпатична квітка завдала йому таких проблем.
Ще гірші наслідки, коли цвіт вовчої ягоди стане плодами. Хто торкнеться їх (чи навіть стебла), невдовзі побачить на руках пухирі, виразки. Спроба скуштувати ягоду викличе блювоту, нудоту, спазми у животі. Медики кажуть, що після вживання вовчих ягід траплялися фатальні випадки…
Тож милуйтеся цими лісовими екзотами на відстані — щоб, як мовиться, від гріха подалі. А ягід можна назбирати інших, їстівних. Уже достигли алича, сливи, кизил, чорноплідна горобина. До вовчих ягід не підходьте! Вони ніби нагадують про небезпеку своїм червоним сигнальним кольором.
Іван ФАРІОН, ВЗ
Лісового новачка приваблює граціозна екзотична рослина, яку видно здалеку: тверде зелене стебло завбільшки 15 см вінчає маківка із грона яскравих червоних ягідок. Виглядає гарно, але рвати їх, а тим паче — пробувати на смак, боронь Боже! Краса цього представника нашої багатої фауни оманлива, небезпечна. Може звести людину зі світу.
Квітку цю називають вовчою ягодою. Вовків поблизу нема, а «їхніх» ягід — на кожному кроці. Напевно, через загрози, які несуть ці «вишеньки», і назвали їх «вовчими». Як зійде сніг, ця рослина вистрілює бузкового кольору суцвіттям. Хто насмілиться понюхати його, потім довго шкодуватиме: від ароматів «вовчої ягоди» починає боліти голова, з’являються нежить, кашель, «нюхач» часто чхає. Навіть не підозрює, що саме ця симпатична квітка завдала йому таких проблем.
Ще гірші наслідки, коли цвіт вовчої ягоди стане плодами. Хто торкнеться їх (чи навіть стебла), невдовзі побачить на руках пухирі, виразки. Спроба скуштувати ягоду викличе блювоту, нудоту, спазми у животі. Медики кажуть, що після вживання вовчих ягід траплялися фатальні випадки…
Тож милуйтеся цими лісовими екзотами на відстані — щоб, як мовиться, від гріха подалі. А ягід можна назбирати інших, їстівних. Уже достигли алича, сливи, кизил, чорноплідна горобина. До вовчих ягід не підходьте! Вони ніби нагадують про небезпеку своїм червоним сигнальним кольором.
Іван ФАРІОН, ВЗ