Рік очікування і гірка правда: прикордонники попрощалися з Героєм Василем Тарасюком

Україна продовжує втрачати своїх найкращих синів. Після більш ніж року невідомості прикордонники провели в останню путь військовослужбовця, який до останнього подиху боронив державу — солдата Василь Тарасюк.
Шлях воїна

Василь Григорович Тарасюк народився 27 грудня 1986 року в Калуш. Після школи працював, створив сім’ю та виховував двох дітей — сина Олександра та доньку Ірину.

У 2022 році його мобілізували до лав Збройних сил, і він розпочав службу у Чопський прикордонний загін. Там він разом із побратимами став на захист України.

Служба і бойові завдання
Восени 2024 року підрозділ, у якому служив військовий, виконував бойові завдання спочатку на півночі, а згодом — на сході країни. Василь був помічником гранатометника, проявляв мужність, рішучість і відданість присязі.

Зникнення і встановлення істини
Під час бойового виходу на курському напрямку з воїном було втрачено зв’язок. З 1 лютого 2025 року він вважався зниклим безвісти за особливих обставин.
Лише у березні 2026 року після проведення ДНК-експертизи стало відомо: Василь Тарасюк загинув, виконуючи бойове завдання.

Остання шана Герою
Прощання з прикордонником відбулося з усіма військовими почестями у рідному місті. Дітям загиблого Героя вручили Державний Прапор України — символ честі, вдячності та пам’яті.

Церемонію провів заступник начальника загону, полковник Роман Заяць.

Пам’ять, яка назавжди
Василь Тарасюк залишиться в пам’яті як мужній захисник, люблячий батько та людина, яка віддала життя за свободу України.

Ця історія — ще одне нагадування про ціну незалежності. За кожною звісткою про загиблого стоїть життя, родина і нездійснені мрії. І водночас — незламна сила тих, хто продовжує боротися.