Навчання з протидії паводку пройдуть на Закарпатті (відео)

Весна на Закарпатті — це не лише цвіт садів і тепло після зими. Це ще й час, коли ріки виходять із берегів, підвали заливає вода, а телефони рятувальників не замовкають ні вдень, ні вночі. Цього року закарпатські рятувальники вирішили зустріти паводковий сезон підготовленими — у Берегівському районі заплановано масштабні навчання з протидії повені.



Рятувальники Берегівський район обрали як місце проведення планових тренувань з протидії паводку не випадково. Цей регіон традиційно входить до зони підвищеного ризику: розгалужена мережа річок, низинний рельєф і щільна забудова заплавних територій — усе це робить береговий район одним із найвразливіших до стихії на всьому Закарпатті.

Навіщо саме зараз і саме тут
За даними Закарпатського обласного центру гідрометеорології, у квітні–травні рівень води в річках Закарпаття стабільно підвищується через танення снігу в Карпатах та весняні дощі. Річка Тиса і її притоки, що протікають через Берегівський район, вже неодноразово виходили за межі критичних позначок.

У 2023 році, за офіційною статистикою ДСНС України, лише за один паводковий сезон на Закарпатті рятувальники здійснили понад 400 виїздів, пов'язаних із підтопленнями. Постраждало близько 1 200 домогосподарств, більшість — саме в низинних районах області, включно з Берегівським.

Що відпрацьовуватимуть під час навчань
Заплановані тренування охоплюють кілька ключових сценаріїв, з якими рятувальники стикаються найчастіше під час реальних паводків:

Евакуація населення з підтоплених будинків — відпрацювання злагодженої взаємодії між підрозділами ДСНС, місцевою владою та поліцією при масовому виселенні мешканців з небезпечних зон.
Рятування людей з водного середовища — використання спеціалізованих рятувальних човнів, відпрацювання техніки підйому постраждалих із води, надання першої допомоги прямо на місці.
Зведення тимчасових захисних споруд — швидке встановлення мішкових дамб і тимчасових водовідвідних конструкцій для захисту критичної інфраструктури та житлових будівель.
Організація зв'язку в польових умовах — у зонах підтоплення мобільний зв'язок часто пропадає, тому рятувальники тренують роботу на резервних засобах комунікації.
Взаємодія з волонтерами — координація дій залучених добровольців, яких під час реальних надзвичайних ситуацій нараховуються сотні.
Навчання проходитимуть у максимально наближених до реальних умовах: із залученням пожежно-рятувальної техніки, водолазного обладнання та автомобілів підвищеної прохідності. Передбачено участь кількох підрозділів одночасно — щоб відпрацювати саме командну взаємодію, яка в критичний момент рятує життя.

Голос фахівця
«Паводок — це не несподіванка. Це керована ситуація за умови правильної підготовки. Кожне навчання дозволяє нам скоротити час реагування на 15–20 відсотків, а це в умовах реального підтоплення — прямі людські життя. Берегівський район потребує особливої уваги: тут і густозаселені низини, і специфічний рельєф, який ускладнює евакуацію.»
— офіцер ДСНС Закарпатської області (за умов анонімності)
Паводки на Закарпатті: цифри, які варто знати
Закарпаття — єдина область України, яка через своє географічне положення у Карпатській улоговині регулярно потерпає від великих паводків. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, протягом останніх 10 років область пережила щонайменше 6 значних паводків, кожен з яких завдав збитків на сотні мільйонів гривень.

Особливо критичними є весняний (квітень–травень) та літній (червень–серпень) паводкові сезони. Берегівський район стабільно входить до переліку найбільш постраждалих територій — разом з Рахівським, Тячівським та Хустським районами.

Що робити мешканцям: поради від рятувальників
Навчання — це справа рятувальників. Але й самі мешканці Берегівського району можуть суттєво підвищити власну безпеку та зменшити збитки. ДСНС рекомендує завчасно подбати про таке:

Знати точну позначку рівня землі біля вашого будинку відносно річки — ця інформація є у місцевій раді або ДСНС.
Зберігати документи, коштовності та ліки у водонепроникних пакетах або на верхніх поверхах будівлі.
Мати завчасно зібрану «тривожну валізу» на випадок раптової евакуації: документи, вода на 3 доби, аптечка, теплий одяг, ліхтарик.
Знати телефони місцевого центру ДСНС та старости свого населеного пункту — і зберегти їх у телефоні без підключення до інтернету.
Не ігнорувати попередження місцевого самоврядування та гідрометеослужби — навіть якщо «минулого разу обійшлося».
Місцева влада та ДСНС: спільна відповідь на виклик
Заплановані навчання — частина загальнодержавної програми підвищення готовності рятувальних підрозділів до сезонних надзвичайних ситуацій. Відповідно до наказу ДСНС України, кожен обласний підрозділ зобов'язаний провести щонайменше два комплексні навчання на рік у районах підвищеного ризику.

Берегівська районна військова адміністрація підтримала ініціативу рятувальників і долучиться до навчань у частині організації тимчасового розміщення умовно евакуйованих. Це важливо: у реальній ситуації саме координація між ДСНС і місцевою владою найчастіше стає вузьким місцем реагування.

Підготовка — краща допомога
Закарпаття давно навчилося жити поруч із ризиком паводку. Але «жити поруч» — не означає «змиритися». Кожне навчання, кожен відпрацьований сценарій, кожен перевірений засіб зв'язку — це інвестиція в те, щоб наступний паводок забрав якомога менше. Рятувальники Берегівського району готуються. Тепер черга за мешканцями — підготуватися разом із ними.

Актуальна інформація про рівень води в річках Закарпаття доступна на офіційному сайті Укргідрометцентру. Про надзвичайні ситуації повідомляйте за номером 101 або на гарячу лінію ДСНС.