Пристрасті по-Боржавськи

І знову Боржава тривожить серця і думки громадськості. Цього разу на порядку денному не лише вітер, а й ідея створення масштабного гірськолижного кластеру, яка вже викликала чимало обурення та занепокоєння серед населення та громадських організацій: проект такого масштабу, за словами експертів, хоч і туристичний, але несе в собі такі загрози для екосистеми полонини, масштаб яких важко переоцінити.

Пристрасті вирують починаючи з тридцятого липня – саме тоді ідею створення в Україні високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава» винесли на розггляд в Офісі президента. «В куцій, як для такої теми, новині йшлося про те, що ідею презентував представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор, бенефіціарний власник компанії «Боржава Есет» Гернот Ляйтнер. Ще ремаркою зазначалося, що з цим проєктом Україна, зокрема, може подаватися на участь в Олімпіаді 2028 року. Ну і про те, що в Офісі готові всіляко сприяти проєкту на різних рівнях.» - повідомляє мультимедійна платформа Укрінформ.
Невтомні активісти відреагували на новину блискавично – мало не відразу ж написали відкритого листа та зібрали підписи проти проекту туристичного кластеру і надіслали його до Офісу Президента та профільних міністерств у надії отримати підтримку – адже проект викликає занепокоєння відразу на декількох рівнях.
Відсутність ОВД
Допоки концепція туристичного кластера не буде повністю сформована, а науковці не проведуть детальні дослідження екосистем, що попадуть у зону ризику, існують серйозні побоювання щодо безпечності проекту для Полонини.
Перш за все, подібний проект вимагає будівництва резервуарів для води, створення штучних озер та відстійників, що значно змінює режим поверхневих та підземних вод. Додайте до цього ще проблему зберігання та переробки стічних вод а також об’єми споживання води – адже об’єкт навіть за попередніми оцінками планується просто гігантський.
«Запорука успіху такого проєкту — це сніг. Боржавські полонини через своє розташування (це — природній кордон між закарпатською та угорською рівнинами й Карпатськими горами) останніми аномально теплими зимами стоять без снігу. Навіть якщо на Драгобраті на Рахівщині чи на Буковелі він є, то тут сніг, що випав, швидко тане під дією теплових повітряних мас, які рухаються з рівнини. Тобто, навіть снігові пушки не дадуть відчутного ефекту, бо плюсова температура зберігається тут більшу частину зими.» - коментує один із підписантів відкритого листа, кандидат біологічних наук Богдан Проць.
Він детально пояснював свою позицію щодо масштабних курортів у Карпатах ще на прикладі Свидовця: «Ще одна гостра проблема – вода від штучного снігу. Якщо з неба вода яка випадає – вона майже дистильована, то вода яку беруть з річок чи свердловин для штучного снігу – вона є мінералізована, в ній солей в 15-20 разів більше ніж в природньому снігу. Тому цей розтоплений сніг призведе до колосальних змін ґрунтового покриву і рослинності.» (з сайту телеканалу zik.ua)
І все це в умовах недоторканої екосистеми Боржави, про цінність якої активісти за останні роки, здається, пояснили все так детально, що ні в кого не має лишитись жодних сумнівів!
Ужгородська екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук, ГО “Еко-сфера”, відома борчиня за Боржаву, абсолютно переконана, що Карпати не терплять гігантизму у будь-яких проявах: «У нас всього-на-всього кілька високогірних хребтів, які мають високу природну та природоохоронну цінність. Ми не альпійська країна, нам розганятись нема куди.
Українським Карпатам більше пасують камерні курорти, на зразок тих, які зараз існують на Боржаві: у Пилипці, в Ізках.» - пояснює вона і наводить приклад простої математики: «...немає жодної інформації щодо масштабів курорту. Відомо лише, що він повинен бути у 5 разів більшим за Буковель. Що це означає? У 5 разів більше готелів і ліжкомісць, що становитиме 7500 ліжкомісць у готелях, побудованих на попередньо скуплених землях, та ще понад 50 тис. ліжкомісць у садибах і маленьких готельчиках у сусідніх селах? Чи 300 лижних трас із пропускною здатністю 150 тис. осіб та площею в понад 1 тис. га?»
Підмочена репутація
Окрім високоамбітних планів та розмаху майбутнього курорту серйозне занепокоєння викликає репутація окремих учасників проекту, адже, як повідомляє Укрінформ «…участь австрійського пана Ляйтнера в цьому новому проєкті також підлила олії у вогонь. Гернот Ляйтнер - відомий бізнесмен, який працює у сфері розвитку гірськолижної курортної інфраструктури. Але всі його грандіозні проєкти були втілені в Росії — зокрема, під час підготовки Олімпіади в Сочі в 2014 році та ЧС-2018 з футболу (коли проти РФ діяли санкції ЄС через анексію Криму та війну на Донбасі).»
Чи можна віддавати долю перлини Карпат у руки людини, яка ігнорує позицію міжнародної спільноти і співпрацює з окупантом?
Проте не лише сумнівні заслуги австріяка викликають підозри - «…ідея олімпіади на Боржаві також не нова. Свого часу, а саме в 2012 році, Владислав Каськів разом з Юрієм Чижмарем розкручували ідею проведення Олімпіади 2022 на Боржаві, тоді навколо цього розгорівся гучний скандал, головно через імовірний дерибан полонинських та приполонинських земель.» (з медіаплатформи Укрінформ)
За підрахунками активістів тоді до приватних рук незаконно потрапило принаймні 450 га земель Боржави.
«Переконана, що “Боржава Есет” - це реінкарнація скандального, з корупційним присмаком, проекту Каськіва на Боржаві ще з часів Януковича. – зізнається пані Станкевич-Волосянчук - У цих корупційних схемах спливає ім'я ще одного закарпатського політика - Юрія Чижмаря. Про цю історію свого часу було опубліковано чимало журналістських розслідувань, всі вони стосувались земельних питань. Не здивуюсь, якщо серед засновників нової комерційної структури "Боржава Есет" будуть офшори того ж Каськіва.»
Смарагдові полонини
А як же проект туристичного кластеру уживеться з об’єктом Смарагдової мережі?
Відповідь – не уживеться. Відомо багато прикладів будівництва на території Смарагдової мережі, проте масштаб проекту протирічить вже самій меті створення таких об’єктів – збереженню біорізноманіття – яке стане неможливим, якщо полонину відвідуватиме «15-20 тисяч туристів на день» як сподівається Закарпатська ОДА.
Тож небайдужа громадськість та активісти вже готують подання спільної скарги до Постійного Комітету Бернської Конвенції із проханням втрутитись і зупинити проект будівництва високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава».
Доля Боржави – у небайдужих руках. Якою ж вона буде?
#Боржава #Borzhava #туризм #тристичний #кластер #Гернот #Ляйтнер #Олімпіада #Україна #Екологія #Смарагдова #Бернська #конвенція #полонина
матеріали взято з: https://zik.ua/news/2019/03/18/na_zakarpatti_obgovoryly_problemy_ta_perspektyvy_budivnytstva_girskolyzhnogo_1531627?fbclid=IwAR1e37mEQ2ADis8wTwqqvQXbb3EXLz19hAhKI3qdp5-iYdYaVz9bdSpTuHM

Олесь Мирний - Фейсбук.