Закарпаття на межі катастрофи? Як “страшилки” про ГЕС перетворюються на реальну загрозу

У соціальних мережах Закарпаття ширяться панічні повідомлення щодо можливого будівництва малої ГЕС у селі Калини. Користувачі поширюють інформацію, що нібито поява нової електростанції призведе до зникнення цілого села через підтоплення, що викликало значний резонанс серед місцевих жителів.

Одним із найпопулярніших дописів є звернення користувачки Сніжани Ковач, в якому вона стверджує, що в разі будівництва Калинської ГЕС річка Тересва зникне, а величезна бетонна дамба спричинить підняття рівня води, що загрожуватиме десяткам дворів, доріг та цілим будинкам. У дописі також йдеться про загрозу від високовольтних ліній електропередач.

На тлі цих "страшилок" думки розділилися. Деякі користувачі підтримують ці побоювання, поширюючи їх як заклик до дії, щоб запобігти екологічній катастрофі. Водночас, інші, як-от Микола Староста, звертають увагу на те, що малі ГЕС у всьому світі часто будують саме для регулювання паводкових вод, що є актуальною проблемою для Закарпаття.

Експерти зауважують, що такі панічні настрої можуть бути викликані недостатньою поінформованістю про проєкт або ж цілеспрямованою кампанією з дискредитації. Важливо пам'ятати, що будівництво будь-якого гідротехнічного об'єкта проходить через низку етапів, включно з екологічною експертизою та громадськими слуханнями, які покликані мінімізувати потенційну шкоду і гарантувати безпеку для навколишнього середовища та місцевого населення.

Ситуація навколо Калинської ГЕС вкотре підкреслює необхідність відкритого діалогу між громадою, владою та інвесторами. Замість поширення чуток, жителям слід вимагати прозорої інформації та участі в обговореннях, щоб мати повне уявлення про майбутні наслідки та знайти оптимальне рішення для розвитку регіону.

На фото вище будівництво малої ГЕС в Австрії.



Позитивні приклади будівництва та роботи малих ГЕС

1. Швейцарія та Австрія – «зелена енергетика в Альпах»

У гірських районах ці країни малі ГЕС — звичайна практика.

Вони не лише виробляють «чисту» енергію, а й регулюють паводкові води, що особливо важливо у вузьких долинах річок.

Завдяки системі малих ГЕС і водосховищ паводки в альпійських селах значно зменшилися.

2. Норвегія – 95% енергії з води

Хоча більшість припадає на великі станції, Норвегія активно розвиває і локальні малі ГЕС.

Вони забезпечують віддалені поселення стабільною електроенергією, знижуючи залежність від централізованої мережі.

3. Україна – Карпати (Закарпаття та Івано-Франківщина)

У 2000-х роках на Закарпатті та Прикарпатті збудовано понад 20 малих ГЕС.

Багато з них у гірських селах не лише постачають дешеву електроенергію, а й захищають від паводків, утримуючи воду в спеціальних басейнах.

Приклад: малі ГЕС у Рахівському районі зменшили збитки від паводків 2010–2013 років, коли підтоплювалося багато сіл Тиси.

4. Китай – програма «тисячі малих ГЕС»

У віддалених районах Китаю малі ГЕС стали справжнім «порятунком».

Вони дозволили відмовитися від дизельних генераторів, зменшити витрати на паливо та забруднення довкілля.

5. Італія – Тіроль і Доломітові Альпи

Тут працюють десятки малих гідростанцій, які поєднують енергетику і туризм.

Деякі ГЕС стали частиною екостежок і туристичних маршрутів, показуючи, як можна поєднувати природу і сучасні технології.

🎯 Ефективність малих ГЕС

Стабільність енергопостачання — особливо для гірських сіл, де часто є перебої з мережею.

Регулювання паводків — водойми біля ГЕС стримують надлишок води під час повеней.

Економія коштів — місцеві громади отримують дешеву електроенергію.

Екологічність — відсутність викидів СО₂, на відміну від ТЕС.

Локальні робочі місця — будівництво та обслуговування станцій.

🔑 Важливий момент: позитивний ефект від малих ГЕС досягається тоді, коли вони правильно спроєктовані та враховують екологічні норми (рибопропуски, регуляція рівня води, захист русла).