На Закарпатті змій віднаджують божим деревом

жовтня 06 / 2021


У Малому Раківці, що на Іршавщині, водиться багато плазунів, зокрема змій, жаб, ящірок. Село гірське, на його території протікають потічки та невеликі маловодні поточини. Аби плазуни не залазили до городця, у двір та до осель, люди садять буж-дерево. Так місцеві називають різновид полину. Кажуть, його запах відганяє не тільки плазунів, а і всяку нечисть та босоркань. Рослина схожа на кріп та має специфічний запах.


Марія Приймич проживає по вулиці Центральній. У її городци росте п’ять кущів полину, деяким з них по 50 років. Кущі справді старі, високі, сухі, виглядають неестетично, зелених стебел мало, але господиня запевнила кореспондента «Карпатського об’єктива», що протягом півстоліття рослина робить свою роботу – віднаджує плазунів.

– У 1969-му році на арсаґу купили хижу. В городци було повно коропавих жаб – не можна було зайти і поаршовати, зробити грядки, – пригадує. – Через путь – поточина, звідти і налізли. Мама дала мені буж-дерево. Посадила. Відтоді у моєму городци та на сотинах не було ані одної жаби, до обшаря (до обійстя) не приліз ані єден гыд. Так що обисьте знали, що буж-дерево відганяє уд обшаря гыдів, усяку нечисть. Пахучі гілочки ставлю перед вхідними дверима, до букету косиць і несу до хреста на Святу Неділю, який встановлений перед хижов.

У городци Марії Яцканич росте один кущ божого дерева, зате пишний, пахучий. Жінка розповіла, що багато років тому рослину з коренем дала їй мама, яка проживає у селі Кам’янське.


– Посадила і відтоді маю. На Сяту Неділю гілочки буж-дерева ставлю до хліва, аби нечисть не залазила, перед входом до обшаря. Поки що не бачила у своєму ґаздівстві плазунів, хоча в селі лазить їх повно, – зауважила моя співрозмовниця.

72-річний Петро Васильович розповів, що раніше біля кожної хати росло буж-дерево. Як почали зводити нові хижі на місці дерев’яних та із саману, то і кущі викорчували. На місці сучасних квітників з трояндами та екзотичними рослинами божому дереву не знайшлося місця.

Довідково з Вікіпедії
Полин лікарський, полин Боже дерево (Artemisia abrotanum) – вид квіткових рослин родини айстрові (Asteraceae).


Поширення

Батьківщиною полину лікарського є Південно-Східна Європа, Мала Азія та Іран. Інтродукований у Східній та Західній Європі, Північній Америці.

Морфологія
Багаторічний чагарник заввишки до 1,5 м. Корінь дерев’янистий, товстий. Стебла прямі. Листя голе, двічі-тричіперисторозсічене, верхні листочки – цілісні. Квітки жовті, в яйцеподібно-кулястих або майже кулястих кошиках, зібраних на верхівці стебла і бічних пагонах у китиці, що утворюють суцвіття. Плоди – плескуваті борознисті сім’янки.

Рослина містить ефірні олії (0,3 %), флавоноїдні з’єднання, дубильні і гіркі речовини, а також алкалоїд обретанін.


Використання

У народній медицині настій трави застосовують як антигельмінтний засіб, при порушеннях менструального циклу, а також (у вигляді компресів) при ударах і вивихах.

У кулінарії сушений полин лікарський додають до смаженого м’яса, качки, гуски і в соуси. Рослиною ароматизують кондитерські вироби, оцет, майонез, сир і салати. У деяких європейських країнах випікають хліб з додаванням ялівцевих ягід і полину лікарського.

У Франції гілки рослини використовують для ароматизації одягу і запобігання її від молі. З гілок колись видобували жовтий барвник, яким фарбували вовняний одяг.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора
Категорія : Різне


Loading...
загрузка...


Залишити Коментар