В Углі знаходять артефакти давніх часів (фото)

На Тячівщині багато цікавих малодосліджених місцин, які привертають увагу шанувальників локальної історії. А випадкові знахідки речей минувшини дають привід для роздумів та поштовх до краєзнавчих досліджень.


Мальовничі гори, цілющі мінеральні джерела, давні праліси та печери – усе це можна знайти в околицях села Угля. Місцеві дослідники історії кажуть: саме тому ці землі вабили людей ще з часів кам’яного віку. Це підтверджують і випадкові знахідки, які свого часу знаходили на території населеного пункту.
Про одну з них розповів настоятель православного храму с.Угля-Груники о.Василь Дьордяй. Цікаву знахідку кам’яної ери – елемент сокири – місцеві виявили у 80-х роках в урочищі Мікоти.
Зі слів місцевого старожила – колишнього вчителя історії Степана Степановича Богдана, верхню частину кам’яної сокири з акуратно просвердленим отвором правильної форми випадково знайшли діти під час проведення меліораційних робіт і віддали педагогу. Після того, як учитель вийшов на заслужений відпочинок, цінний артефакт передав на зберігання директору Малоугольківської ЗОШ І-ІІ ст. №2 ім.О.Шимона Івану Немешу.
І це не єдина знахідка давніх часів на території Углі. Кажуть, нещодавно на горі Клива знайшли справжній скарб бронзового віку – тут і серпи, списи й уламки від сокири та інший реманент. Священик о.Василь Дьордяй демонструє лише фотознімок, який йому передали, і каже: подальша доля цих речей йому невідома. Однак така знахідка свідчить про те, що гору теж населяли люди. Для цього тут були усі умови – збоку річка, гора була неприступна, на вершині могло бути городище. А з західного боку є печера, в якій давні люди ховались від негоди та небезпеки. Також на вершині є впадина, що має назву Озерѝща. Тут донедавна була водойма, але зараз пересохла. На вершині гори – родючий грунт з вмістом глини червоного кольору, і в радянські часи тут збирали великі врожаї.
До речі, назва села, за однією з версій, походить від слова «угол»: село розміщувалося біля річки Тереблі, наче в «углі». За іншою, село так назвали через те, що колись в урочищі Межиброди існувала вугільна шахта. На території Углі знаходять і більш пізні скарби – монети часів Австро-Угорської імперії.
Одну з них було знайдено саме біля колишнього рудника, а іншу, з зображенням Франца ІІ, імператора Австрії та короля Угорщини, – місцева мешканка знайшла під час прання у потоці.
Ще одне поселення давніх людей – городище 11-13 століття – знаходиться у сусідньому селі Вільхівці-Лази. Про те, що це пам’ятка археології, свідчить лише поіржавіла табличка радянських часів. На вершині пагорба є печери, які теж у різні періоди слугували прихистком для людей. Як розповідають місцеві, колись там ховалися опришки, а зараз іноді навідуються «чорні» археологи.
Тим часом науковці, на жаль, не проводять археологічних досліджень території довкола Углі. Місцеві кажуть: пошукові експедиції навідувались сюди іще у радянські часи. Давні стоянки Тячівщини, загалом, слабо вивчені, містять багато білих плям та непрочитаних сторінок.
Наталія Маджара.